Випити водиці й козеням не стати

Очисний механізм піднімається з колодязя — і чотири масивні металеві пелюстки відкриваються, щоб викинути на землю брудний пісок. На купі вже лежать іржаві відра. Добре, коментує хтось, що ніяка тварина там не потонула... «Судячи з усього, колодязь не чистили років чотири, — каже заступник начальника Асоціації підприємств сільського комунального господарства, простіше — обласного «Сількомунгоспу», Олександр Єрмоленко. — Від цього залежить і тривалість очищення: може бути дві години, а може й цілий день. Через кілька «вигрібань» бруду до колодязя опускають інший механізм — із ємністю. Витягнутий назовні, він зливає обабіч брудну воду. «Джерела відкрилися, — пояснюють робітники. — Як піде чистий пісок, вважайте, справу зроблено...» Утім про повне завершення роботи говорити рано. Ще має бути дезінфекція, а через три дні — лабораторні дослідження. Лише вони покажуть, можна користуватися криницею чи слід чистити ще.

Зламана надбудова свідчить: тут потрібна не лише санітарна обробка, а й облаштування. Таку, вже «облагороджену», криницю демонструє нам на іншій вулиці Верхньосироватський сільський голова Олексій Сигура. Заступник голови обласної державної адміністрації Микола Деркач витягує повне відро. Вода з п’ятнадцятиметрової глибини чиста й холодна, але з якимось присмаком. «Це нічого, — розраджує дідусь із сусіднього двору. — Туди ж таблетки кидали, то ще не вибрана та вода. А так вона в нас смачна».

Верхня Сироватка Сумського району замовила «Сількомунгоспу» в цьому році очистку десяти колодязів. Це — за програмою «Сільська криниця», що починає діяти в області. Загалом програму розробили ще минулого року на термін до 2015–го, але торік її не профінансували. Цього травня обласна рада прийняла рішення про виділення коштів. «Особливість «Сільської криниці» в тому, що вона передбачає співфінансування обласного та районних бюджетів: п’ятдесят на п’ятдесят, — розповідає Микола Деркач. — Як тільки села сформують заявки і райони виділять кошти, відразу отримають відповідну субвенцію з області».

Загалом в області 14 тисяч колодязів громадського користування. Цього року слід дати лад 2049 криницям, які потребують негайних очисних робіт. Бо ж часом виявлені забруднення досить серйозні. «Наприклад, вміст кишкової палички в окремих колодязях сягав десяти тисяч, — розповідає головний санітарний лікар області В’ячеслав Псарьов. — Після проведеної обробки він знизився буквально до одиниць. Лише ті, хто зовсім не дбає про своє здоров’я, можуть користуватися такою водою». Нині на Сумщині 799 криниць, на яких просто треба вивісити табличку «Користуватися заборонено».

Найгірша ситуація в нафтоносних районах. Там подекуди в селах немає жодного колодязя, з якого можна було б безпечно напитися. У таких випадках доводиться робити свердловини і діставати воду з незабрудненої глибини. Але радикальні заходи — не панацея. Треба давати лад громадським криницям. Отож обласна програма, як кажуть, назріла. І ставка тут на господарів, які цю проблему розуміють. Справжні керівники намагалися підтримувати колодязний лад, не чекаючи програми. У Великописарівській сільраді, де на чотири села сто сімдесят два колодязі, очищенням займались і в попередні роки — за власний кошт. «Сільська криниця» покликана зробити цю роботу активнішою.