Звичним для Донецька сплеском політичної істерії супроводжувалося відкриття виставки «Українська повстанська армія. Історія нескорених». Як часто тут буває, «протестозаклопотані» брали не кількістю — їх зібралося близько 30 осіб, а псевдопатріотичним галасом. Гасла пікетувальників — «Да патріотизму — ні фашизму!», «ОУН–УПА пішла ти на...», «Досить гнати про УПА, знаєм всі її діла!». Та на відміну від представників Компартії та «прогресивних соціалістів», які запевняють, що знають усі «діла», діяльність тієї ж УПА для більшості пересічних донеччан — «темний ліс».
Щоб донести до людей правду, в приміщенні управління Служби безпеки України в Донецькій області облаштували спеціальну виставку, де зібрані більше 500 фотографій та різноманітних документів з радянських та німецьких архівних джерел. «Унікальність виставки в тому, що на ній демонструються фотографії та документи, які впродовж довгих років були сховані в архівах НКВС–КДБ», — каже начальник відділу обласного управління СБУ Сергій Малахов.
Саме об’єктивної інформації стосовно дій «бандерівців» дуже бракує донеччанам. Та й коли йдеться про земляків–підпільників, які боролися з окупантами на території краю в роки війни, здебільшого згадують винятково «червоних» патріотів. Тому, на переконання доктора історичних наук, професора кафедри історії Донецького національного університету Володимира Нікольського, тема діяльності УПА на Донбасі потребує дуже ретельного вивчення й дослідження. Приміром, якщо взяти до уваги тільки карні справи в архівах, на території Донеччини відразу після війни засудили 112 «націоналістів». «Проте не всі ці люди були націоналістами, — розмірковує Володимир Нікольський. — Хтось із них «не так» висловився про Сталіна, хтось щось сказав на захист української мови, і їх усіх засудили у 1947, 1948 чи в 1950 роках. Зараз важливо встановити, що ж було тоді насправді».
«Ми вимагаємо, аби СБУ перестала бути «дахом» для фашистів, а займалася іншими справами!» — озвучив позицію пікетувальників депутат Донецької облради від КПУ Сергій Ільїн.