До згоди далеко, як до Хабаровська

На завершення саміту Росія–ЄС у Ха­баровську президент Ро­сії Дмитро Медведєв та президент головуючої в ЄС Чехії Вацлав Клаус тиснули руки та висловлювали задоволення перебігом зустрічі. Але за офіційними посмішками було важко приховати, що саміт виявився безрезультатним. Каменем спотикання виявилася програма ЄС «Східне партнерство» та проблеми забезпечення Європи російським газом. Усе ж Медведєв із задоволенням сприйняв те, що ЄС позитивно відреагував на пропозицію Росії створити новий документ, який замінив би Енергетичну хартію. Росія висунула таку ідею ще у квітні, але її тоді категорично відхилив комісар ЄС з енергетики Андріс Пієбалгс. Тепер голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу заявив: «Ми готові до дискусій на тему пропозиції російської сторони. Але не повинні відкидати тих домовленостей, які вже діють». Адже Енергетичну хартію від 1991 року підписали вже 46 країн, Росія відмовляє ратифікувати документ, за законами якого живе вся Європа.

ЄС і Росія заявили у Хабаровську, що є стратегічними партнерами, отож домовилися продовжувати роботу над новою угодою про партнерство і співпрацю. Термін дії попередньої сплив ще 2007 року, але вона щороку автоматично пролонговується з огляду на брак нового документу. Медведєв знову нагадав на саміті про свою ініціативу скликати конференцію на тему безпеки в Європі та підписання нової угоди, яка буде регулювати безпекові питання. І, додамо принагідно, дозволить збільшити московські впливи на континенті. ЄС наразі не відгукнувся на ініціативу щодо подібної конференції.

Обговорювали, але не було узгоджено питання взаємного економічного інтересу, зокрема високі митні ставки для прольоту європейських перевізників над територією Сибіру, запровадження Москвою високого ввізного мита на деревину, проти чого протестує Фінляндія, підвищення російського мита на ввезення старих автомобілів. Від вирішення цих питань певною мірою залежить згода Європи на прийом Росії до СОТ.