«Я не беру участі — я йду»

23.05.2009
«Я не беру участі — я йду»

Заява Арсенія Яценюка про похід на президентські вибори, як і припускала «УМ», прозвучала в день, коли йому виповнилося 35 років, — саме з цього часу людина одержує право балотуватися на президентських перегонах. «Я не беру участі у виборах, я йду на них — перемагати», — самовпевнено заявив Яценюк в інтерв’ю журналу «Профіль».

Колишній Голова Верховної Ради поки не став оприлюднювати напрямок своєї виборчої агітації. Він сказав, що повністю оприлюднить програму після офіційного старту кампанії. «Моя ідеологія — пріоритет людських цінностей. Насамперед — людина з її правами, свободами та можливостями. Другий пріоритет — держава, покликана захищати цю людину», — сказав Яценюк. Щодо міжнародної політики, то Арсеній Петрович як кандидат, що боротиметься за електорат і Заходу, і Сходу, сказав, що Україна «не може собі дозволити односторонні орієнтири». Щодо НАТО, то Яценюк підвередив свої євроатлантичні прагнення: «альтернативної системи безпеки на планеті нема», хоча й додав, що остаточне рішення слід приймати на референдумі.

У чому можна бути впевненим — це в тому, що кампанія Яценюка буде більш новаторською. За прикладом Барака Обами Арсеній Яценюк вирішив зробити великий акцент своєї кампанії на інтернет, соціальні мережі тощо. Чи то технологи з його штабу, чи просто прихильники–ентузіасти наробили екс–Голові ВР представництв і груп у інтернет–мережах «Живий журнал», «Фейсбук», «Твіттер», «Ютьюб», «Однокласники» тощо. Навряд чи від усього цього є велика віддача, але присутність у блогах, на інтернет–форумах тощо все ж частину іміджу формує, причому — позитивну частину.

Арсеній Петрович — людина, без сумніву, прогресивна за власним зізнанням, «починає день з інтернету». Ясна річ, що «коментить» блоги не особисто він, а в кращому разі — його помічники (в гіршому — абсолютно сторонні люди від імені Яценюка пишуть «що попало»).

До речі, у тих же мережах багато пишуть і нехорошого про Яценюка–«комп’ютерника». Зокрема, адвокат Тетяна Монтян свого часу вирахувала дуже схожу на «дерибан» бюджету спробу Арсенія ще як Голови ВР «пробити» собі за підозріло великі гроші — півмільйона гривень (за тогочасним курсом — 100 тис. доларів) — особистий спікерський сайт. Тоді переможцем дуже підозрілого тендеру стала маловідома львівська фірма KI Technology типу «Роги й копита», досі не помічена у великих наробках у царині інтернет–технологій. До речі, цікаво, чи були витрачені гроші на сайт, який так і не з’явився.

Чи принесе панові Арсенію користь значна активність в інтернеті? Медіа–експерт Отар Довженко, редактор сайту «Телекритика», каже в коментарі «УМ»: «На мій погляд, позиціювання Яценюка як «українського Обами» настільки ж передчасне, як, наприклад, встановлення банкоматів в українських селах. Можливо, його технологи вірять у псевдостатистику, згідно з якою в Україні 12 мільйонів користувачів інтернету. Насправді ж технологічно просунутий і порівняно молодий електорат, можливо, й повірить Арсенію Петровичу, але на вибори все одно не піде. Олігархи—патрони юного кандидата розуміють перевагу гречки над «твіттером», тому й звертаються все ж до більш традиційного агітаційно–пропагандистського засобу — проплаченого піару на телебаченні».