Репівський шар арту

Молода талановита київська художниця, учасниця групи Р.Е.П. (Революційно–експериментальний простір) Жанна Кадирова відкрила завісу в сучасне мистецтво місту Шаргороду, що на Вінниччині. Із занехаяного скверика вона зробила затишне місце відпочинку, посередині якого позавчора відкрила пам’ятник пам’ятнику.

«Мені запропонували зробити пам’ятник засновнику міста Флоріану Шарому. Але я ж художник, який займається сучасним мистецтвом. Тоді почала міркувати, а що таке пам’ятник і чи буває він вічним? Бачимо, як один знімають, на його місце ставлять інший. Леніна замінюють Шевченком. Я не хочу, щоб моя робота була на честь когось конкретного, тому зробила пам’ятник ще не існуючому пам’ятнику, всьому новому, де кожен у постаті під простирадлом може бачити кого захоче», — пояснює «УМ» Жанна Кадирова.

У неї це вже третій за рахунком пам’ятник. Дві кольорові лавочки–графіки можна побачити у Києві в парку біля Політехнічного університету і на алеї поряд із Палацом «Україна». Та пам’ятником пам’ятнику Жанна пишається найбільше. Придумала його у Шаргороді два роки тому на скульптурно–архітектурному пленері. Відтоді артефакт зберігався на території колишнього цукрового заводу під охороною, де уродженець Шаргорода, московський бізнесмен і меценат Олександр Погорельський має намір незабаром відкрити найбільший в Україні Музей сучасного мистецтва.

Але там, у поки що недоступному широкому загалу місці, пам’ятник став маловідомим об’єктом мистецтва. Жанна ж не підтримує концепції «мистецтво заради мистецтва». Їй більше до вподоби творити для народу, тож запропонувала встановити його у центрі міста. Були побоювання, що громада Шаргорода не сприйме сучасного мистецтва і буде діяти наперекір. Та коли почалися роботи, Жанна побачила, що помилялася: в облаштуванні скверика їй допомагало пів–Шаргорода, приєдналися всі міські служби. За словами Жанни, вона щодня чула десятки теорій про походження пам’ятника. «Якось один чоловік підійшов до мене наприкінці робочого дня і цілком серйозно сказав, що в нього народився син і цей пам’ятник буде на його честь», — згадує Кадирова.

Якщо б Олександр Погорельський не задумав невинний простір Поділля поволі перетворити на конкурента столичним «Мистецькому арсеналу» і PinchukArtCentre, то пам’ятник пам’ятнику викликав би тільки сарказм у місцевих мешканців. Але завдяки художній резиденції, куди приїжджають митці зі всієї Європи та України, невеличким фестивалям і відкритості для діалогів стосовно втілення мистецьких ідей, Шаргород упевнено перетворюється на арт–містечко, де кожен житель — митець!