Татари всіх країн єднаються

форум урочисто відкрився позавчора в Бахчисараї, на території історичного Ханського палацу. Такого зібрання повноважних представників корінного народу півострова резиденція кримських правителів не бачила, стверджують знавці, з лютого 1917 року — з моменту першого Курултаю. На цей раз делегатів налічувалось близько восьмисот: вони представляли найбільші кримськотатарські діаспори Туреччини, Узбекистану, Росії, Румунії, Польщі, Киргизстану, Німеччини, Франції, США — всього 16 країн. На відкриття ВККТ також прибули посли Польщі та Канади, представники ОБСЄ та ООН. Делегати кон­гресу взяли участь у намазі в Хан–Джамі (Ханській мечеті), після чого вшунували пам’ять видатних національних діячів, захоронених поблизу тутешнього Зинджирли–медресе (найстаріша збережена будівля навчального закладу в Україні. — Авт.).

Від імені українського народу текст вітання глави держави Віктора Ющенка делегатам Конгресу зачитав його постійний представник в Криму Леонід Жунько. Варто зазначити, що напередодні у місцевих ЗМІ багато писали, що, мовляв, перший млинець може виявитись глевким — через чвари і навіть розкол у кримськотатарському середовищі. При цьому посилались на заклики до бойкоту «конгресу під Джемільова» з боку опозиційної до меджлісу громадської організації «Міллі фірка». А ще зважали на той факт, що Федерація кримськотатарських дернеків (громад) Туреччини відмовилась посилати на нього своїх делегатів. Однак це все ж не зірвало плани натхненників і організаторів поважного зібрання.

Учора конгрес продовжив роботу в режимі пленарних засідань вже у Сімферополі. До чого зводились виступи делегатів ВККТ? Наприклад, Ремзі Ільясов (Крим) нагадав, що нині на півострові у 294 селищах мешкає 264 тисячі репатріантів, що складає 13,54 відсотка населення півострова. Ще 30 тисяч сімей готові переїхати на історичну батьківщину передовсім з Узбекистану, проте відсутність робочих місць і коштів на облаштування стримує їхні наміри. За його словами, з початку повернення кримських татар, тобто з 1990 року, Україна виділила на потреби репатріантів близько 1 мрд. гривень, а ще потрібно не менше 2,5 млрд. доларів. «Держава Україна досі не зрозуміла сенс проблеми кримських татар. Ми приїхали не в гості на нічліг, ми приїхали у свій дім», — зазначив Ільясов.

Професор Світлана Червона (Польща) висловила сподівання мати у Криму «свого президента». Її колега–професор Февзі Якубов (Крим), ректор місцевого інженерно–педагогічного університету, закликав присутніх робити ставку на національну освіту, інакше «наш народ буде асимільований або ж розпочне нове життя». Освітянка Сафуре Коджаметова розвинула цю думку до запровадження в автономії кримськотатарської мови як другої державної і найшвидшого переходу на латинську графіку...

Сьогодні ж Конгрес перемістився у регіони — Білогірськ, Старий Крим, Євпаторію, Судак. Там на базі кримськотатарських середніх шкіл пройдуть виїзні засідання з розгляду і підготовки конкретних пропозицій щодо співпраці та координації громадських організацій, соціально–економічного розвитку, відродження традиційних національних видів спорту тощо.