Хвиля без бацили?

На вчорашній прес–конференції головний державний санітарний лікар Криму Марія Кров’якова прозвітувала, що санітарно–епідеміологічна служба Криму паспортизувала більшість санаторно–курортних закладів і в комплексі з ними пляжів. Себто потенційні відпочивальники можуть не хвилюватись, бо прибережна територія від Керчі до Алупки вже готова до пляжного сезону. За винятком хіба що трьох комунальних пляжів у Ялті, котрі до кінця сезону буде закрито на реконструкцію. Ще частина пансіонатів і їхніх пляжів у Сімферопольському, Бахчисарайському та Роздольненському районах — на стадії оформлення документації. А взагалі, за словами пані Кров’якової, всі понад 380 пляжних майданчиків, що стоять на обліку в СЕС, повністю запрацюють лише після 15 червня, коли відкриється останній на півострові пансіонат.

Щодо самої перевірки, то лабораторне дослідження пройшла не лише морська, а й питна вода оздоровниць і навіть пісок — у дитячих таборах та будинках відпочинку. І що ж? Ані патогенної флори, ані холерних вібріонів у них не виявлено. Як і залишків нафтопродуктів у районі Керченської протоки, «щедрої» на корабельні аварії. «Але в основному, — уточнила Марія Тихонівна, — ми зараз дивимось на патогенність, позаяк холерний вібріон якщо і з’явиться, то тільки у більш теплий період. Проте упродовж багатьох років ми його не встановлювали. Саме класичного холерного, бо холероподібні були , є і будуть. Але вони захворювання холерою не викликають. Тож не сплутайте».

Прокоментувала головний держсанітарний лікар і інтерв’ю голови постійної комісії з правових питань, правопорядку і надзвичайних ситуацій ВР Криму Людмили Лубіної одній із місцевих газет, в якій депутат стверджує про зношеність каналізаційних систем деяких південнобережних санаторіїв, які забруднюють море неочищеними стоками. «Правову боротьбу, — зокрема, зазначила Лубіна, — яку вела наша комісія, завершено повним крахом. Переконана, що відкриття водних об’єктів, санаторіїв — це винятково комерційна діяльність державних органів, які цей процес контролюють. Недоліки — екологічна, життєва небезпека, забруднення та інші — збільшують ціну цих питань у багато разів. Якщо йти за такою логікою, то забруднювати вигідно, і чим ситуація гірша, тим вигідніше певним структурам. А значить, вони не відмовляться від покривання злісних порушень, що призводять до екологічних проблем».

Пані ж Кров’якова у цю глобальну «гущавину» не заходила. Вона лише запевнила, що результати лабораторних досліджень у районі Ялти, Алушти, Гурзуфа, «Артека», про які йшлося в газетному інтерв’ю, перевищень граничних концентрацій нечистот не виявили. От і все. Як кажуть, хочете — вірте, а хочете — ні.