Міністерство освіти і науки рекомендувало винести твір Євгена Дударя «Червона Шапочка» на позакласне читання. Таке рішення, повідомляє «Телекритика», викликане зверненням Луганської обласної ради, яка вимагала від Міносвіти вилучити цей твір зі шкільної програми для восьмого класу загальноосвітніх шкіл. У Луганську не зрозуміли алегорії автора: у своєму сатиричному творі Євген Дудар описує героїню як легковажну дівчину, яка курить, вживає алкоголь і вимагає гроші в бабці. А Вовк, який намагається її злякати, отримує буквально такого одкоша: «Пішов геть! Шкет нещасний! Ще не таких бачила». А далі вже автор продовжує: «Дихнула Червона Шапочка на Вовка перегаром вина й тютюну. Вовк очманів. Схопила Червона Шапочка Вовка за вуха, сіла на нього верхи...»
Твір вивчали у школі у рамках програми «Українська література. 5—12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів». Керівником проекту був Микола Жулинський, укладачами — співробітники Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України. Програма пройшла конкурсний відбір і посіла перше місце на конкурсі навчальних програм у 2004 році. 2007–го відбувся конкурс підручників для восьмого класу. Твір письменника–сатирика був представлений в усіх чотирьох підручниках з української літератури, що побачили світ у видавництвах «Освіта», «Грамота» і «Генеза».
«Не в моїй «Шапочці» справа, а в українському слові в шкільній програмі, — сказав Євген Дудар «УМ». — Нехай краще поглянуть, скільки дітей курять по школах і що взагалі виробляють. Їх обурило, що Шапочка на Вовкові їздить? Так у мене Вовк як транспортний засіб, а не те, що вони думають... А той факт, що пісенька у творі російською мовою — так матюки краще звучать в оригіналі. Українській мові нецензурщина невластива».
Те, що твір винесли на позакласне вивчення, автора не обурює. «Я й не просив, до речі, вносити «Червону Шапочку» в програму, — запевняє пан Дудар. — Коли твір вибирали для шкільної програми, лише поцікавились, чи я не проти. Не заперечував, але й не наполягав. Там немає абсолютно ніякої ні крамоли, ні вульгарності. Зрештою, скільки вульгаризмів ми бачимо нині по телевізору і в літературі — та на кожному кроці! До речі, як на мене, то краще б включили в програму інші мої твори. Наприклад, «До батька. І молитва, і сповідь», «Наша ментальність», «Українці мої, українці». Але ж у міністерстві цього не дозволять — ще більше боятимуться, бо мова про патріотичні речі, від яких і комуністи скаженіють, і «блакитні», і «сірі», і вся «п’ята колона».
У Міносвіти запевняють, що їхнє рішення щодо «Червоної Шапочки» не означає заборону твору. Школярі зможуть вивчати його у вільний від навчання час.