Двоколісний Росинант

Від поні до бізона

«Найперше, що ми запитуємо, коли до нас приходять із проханням підібрати велосипед, — для чого ви його будете використовувати?» — розповів «УМ» продавець–консультант Олег. Ми розмовляємо в одному з найбільших велосипедних магазинів Києва. Навкруги стоять і звисають зі стелі десятки роверів.

На стенді поряд із нами почеплено шосейні велосипеди. В цих тендітних «дорожніх пташок» великі 28–дюймові колеса та тонка рама. Це найкращий вибір для тих, хто цінує багатогодинні велозаїзди по рівній дорозі на великій швидкості та мріє про підкорення «Тур де Франсу». Проте будь–яка дорога, що відрізняється від гладенького асфальту, вже створює для елегантних «шосейників» велику перешкоду, каже Олег. Далі він вказує на кілька велосипедів, що стоять поруч і вельми нагадують мій старенький «Турист». «Це так звані гібриди, або дорожні велосипеди. В них є елементи як від шосейного велосипеда, так і від гірського. Тут великий діаметр коліс, розмір рами, як у «шосейника», але колеса ширші та рама має форму схожу на гірську. Також на гібриди часто ставлять передній амортизатор», — пояснює консультант. Гібриди можуть їздити як по асфальту, так і по ґрунтовій дорозі, допомагають висидіти кількагодинні поїздки, добре тримають швидкість. Це універсальний велосипед, що згодиться туристам та тим, хто не планує їздити надто складними маршрутами.

Увесь інший простір магазину зайнятий гірськими велосипедами. Вони найпопулярніші серед людей в першу чергу через свою універсальність. Головними відмінностями гірського велосипеда є достатньо невеликі колеса, широкі ободи та покришки, міцна рама, один або й два амортизатори. Колеса діаметром 26 дюймів призначені для того, щоб упевнено долати пісок і багнюку. Але й серед гірських велосипедів існує кілька підвидів.

«Найбільше тут «байків» для крос–кантрі. Зазвичай у них є тільки передній амортизатор, полегшена рама. Вони проїдуть всюди, де є хоч якийсь натяк на дорогу. Є ще велосипеди для фрірайду — ними їздять там, де дороги нема навіть приблизно. У них потужна рама та, зазвичай, два амортизатори. Також існують спеціальні велосипеди для швидкісного спуску з гір — даунхілу. Їхні елементи роблять важчими за крос–кантрійні та фрірайдові, проте значно міцнішими», — пояснює Олег. Крім того, серед гірських велосипедів є ще ціла група велосипедів, які призначені суто для виконання трюків: BMX, тріал, дьорт, стріт тощо.

Душа і серце

«Найперше, на що треба звернути увагу при купівлі велосипеду — це його рама. Вона — душа і серце велосипеда. Рама має бути легкою та міцною, а геометрія максимально наближеною до класичних «двох трикутників», рами складної конструкції зазвичай мають багато слабких місць. Варто придивитись до зварювальних швів: вони мають бути рівними й акуратними. Зараз найбільш розповсюджені рами зі сплаву на основі алюмінію, зустрічаються і сталеві рами, а також надлегкі карбонові, але з них зазвичай роблять лише велосипеди професійних спортсменів», — розповів «УМ» досвідчений велосипедист Василь.

Він також стверджує, що не варто довіряти дешевим велосипедам з ринку: «Ці важкі китайські монстри не можна вважати справжніми велосипедами. Матеріал, з якого вони зроблені, не годиться для велосипедів, а чудернацька форма рами робить їх використання майже небезпечним». Для того, щоб зробити сучасні рами легшими та міцнішими, використовують технології баттингу та гідроформінгу. «Все це робиться, щоб змінити товщину стінок труби рами. Там, де потрібно більше міцності, їх роблять товщими і навпаки, тоншими там, де особливої напруги нема. Це дозволяє зробити раму на десять відсотків легшою, без утрат у жорсткості», — каже Олег.

Збруя

Все інше, крім рами, велосипедисти називають «обвіс». І хоч рама найбільше впливає на якість та керованість велосипеда, інші деталі також не варто відкидати. Більшість гібридних та гірських велосипедів комплектуються амортизованою вилкою, що складає суттєву частину їхньої вартості. Вона покликана поглинати удари від нерівного ґрунту. Це розвантажуватиме колеса, раму та руки велосипедиста. Як і будь–який інший амортизатор, велосипедна вилка складається з ресори, що поглинає ударні навантаження, та демпфера, що поглинає коливання. Кожен із цих елементів виробляють з окремого матеріалу. Найдешевшими та найгіршими є пружинні амортизатори, а найкращими — мастильно–пружинні, де роль демпфера виконує мастило. Корисною функцією вилки є «локаут», тобто вимкнення амортизації. Зробити перед велосипеда нерухомим корисно під час підйомів, а також під час руху по рівному асфальту. Якщо не заблокувати вилку, то амортизатор поглинатиме частину зусиль.

Хоч і говорять, що гальма існують для боягузів, однак велосипед без цього важливого елемента перетворюється на машину для вбивства. Гальма бувають обідні (тобто такі, що стискають обід коліс), дискові (тут стискається спеціальний диск, закріплений біля центру колеса), і ті, в яких гальма розміщені у букші (втулці). Останні колись були дуже поширеними, але зараз майже не використовуються через несумісність із системою перемикання швидкостей.

Вибір між дисковими та обідними гальмами стає причиною постійних дискусій велолюбителів. «На «шосейники» та «гібриди» зазвичай ставлять обідні гальма. Вони легші, простіше ремонтуються, загалом дешевші та не заважають установити багажник на заднє колесо, — розповідає Олег. — А от для гірських велосипедів вибір між обідними гальмами і дисковими є не таким простим. Зазвичай ми радимо встановлювати дискові гальма тим, хто хоче «поекстрималити», тяжіє до поїздок багнюкою, під час дощу та на стрімких спусках. А любителям легких розважальних поїздок можна встановити і обідні, позаяк їх гальмівної сили цілком вистачить для більшості випадків».

Кожен елемент обладнання окремо не є дуже дорогим, однак усі разом — букші, колеса, перемикачі, сідло, ланцюг, касета тощо — можуть збільшити вартість велосипеда мало не вдвічі. «Між велосипедом із гарною рамою, поганим обвісом та велосипедом, де все навпаки, неодмінно треба вибирати перший, — каже Василь. — Адже згодом будь–який елемент можна замінити на кращий».

Коли ви вже визначилися з моделлю свого майбутнього ровера, треба підібрати йому розмір. Кожна модель виходить у кількох варіантах висоти рами, під зріст велосипедиста. Це дуже важливо, позаяк завеликий велосипед може бути незручним у керуванні. При падінні він може спричинити травму паху, а надто малий має незручну посадку.

З відкритим забралом

На питання, які аксесуари варто придбати для новенького велосипеда, Олег майже без вагань випалює: «Шолом. До нас часто приходять люди за другим шоломом, навіть приносять рештки старого та дякують за те, що ми порадили придбати захист». На стенді висить десяток різнокольорових пластикових головних уборів. Олег бере один із них та пояснює: «Кожен шолом, починаючи від найдешевших, забезпечує достатній рівень захисту. Уся різниця в комфорті. Ось цей, наприклад, дешевший, у ньому менше вентиляційних отворів, простіша підкладка. У дорожчих моделях отворів більше, а їхня вага менша».

На цьому турбота про безпеку не закінчується. Варто потурбуватися про те, аби велосипедист на дорозі був максимально помітним для інших водіїв. Тому досвідчені велолюбителі радять носити одяг «крикливих» кольорів, а під сідло встановити червонясту лампочку, що блимає.

Цікавою забавкою до самого велосипеда може стати велокомп’ютер. Цей невеликий електронний пристрій, прикріплений до керма, може вказувати швидкість, кілометраж та багато інших цікавих функцій. Знання загального пробігу велосипеда знадобляться для того, щоби вчасно здати ровер на профілактичний огляд. А також для персональної статистики.