Докази Биківні

«Навіщо ми туди йдемо, що там буде?» — запитували один в одного студенти, йдучи на третій поверх до зали. Хтось гукнув, що «там буде перекличка». Врешті–решт погодилися, що слід зайти, а якщо не сподобається — «злиняти». Утім переповнений зал засідань Інституту міжнародних відносин Київського університету ім. Шевченка залишив тільки один молодик. Бо голова СБУ Валентин Наливайченко, випускник цього ж навчального закладу, захопив і розумників, і «мажорів» своєю відкритою лекцією «Політичні репресії в Україні: розсекречена пам’ять».

З 1917 по 1991 рік в Україні діяв злочинний режим, який знищував цивільне населення і мав для цього конкретний інструментарій і методику. Проти того режиму постійно повставали люди. Такий висновок зроблено на основі численних розсекречених документів Державного архіву СБУ, свідчень очевидців, історичної хроніки. «Не вірте, коли вам кажуть, що національний рух зародився на Західній Україні, — звертався до студентів шеф національної Служби безпеки. — Прості люди на Східній Україні боролися проти знищення своїх дітей, вони боронили свої сім’ї і села від карального режиму». Їхні останки — в Биківні під Києвом, у лісах і парках Дніпропетровська, Харкова, Донецька. Відомо, що лише в УРСР у 1927—1990–х ув’язнено в концтаборах і розстріляно понад мільйон мешканців, і майже три мільйони жителів України депортовано. Пам’ятаючи і вшановуючи їх, ми стаємо на боці людяності.

Валентин На­ливай­чен­ко говорив також про УПА, депортації, репресії 1960 — 80 років. Студенти запитували, навіщо сьогодні домагатися розкриття «старих» злочинів і їх публічного засудження? Валентин Наливайченко переконаний, що такі знання дають нам збагнути спрямовану на приниження людської гідності систему, в якій продовжуємо жити, і змінити її. Пан Наливайченко пояснив майбутнім дипломатам, що історичні дані — важливий аргумент для міжнародного співтовариства. Тому Указ Президента Віктора Ющенка, виданий восени 2007 року, про необхідність дослідження засекречених доти архівів, є історичним для нашої держави. Таким чином, ми стали на рівні держав Євросоюзу, де злочини як нацистського, так і комуністичного тоталітаризму вже давно оприлюднені.

А ТИМ ЧАСОМ...

14 травня у СБУ в рамках державних заходів із нагоди Дня пам’яті жертв політичних репресій відбулися громадські слухання «Трагедія Биківні: як це було». Співробітник Галузевого державного архіву СБУ, доктор історії Василь Даниленко, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Олег Бажан, голова київського товариства «Меморіал» Роман Круцик розповіли про нові дані досліджень. СБУ на основі архівних документів встановила на сьогодні прізвища 14 191 особи, яким було винесено вироки в Києві та які захоронені в Биківні. У могильнику в биківнянському лісі закопували тіла розстріляних із 1937 по 1941 роки, до того ж із весни 1941–го розстрілювали на місці, а доти — у Лук’янівській в’язниці та катівні на вул. Липській, 16. Достеменно відомо, що Биківнянський ліс береже останки художника Михайла Бойчука, поета Михайля Семенка, ректорів інститутів, педагогів, науковців. Список буде конкретизуватися з подальшою роботою над архівами.

Встановлені імена будуть оприлюднені на інтернет–сайті СБУ у вигляді електронної таблиці. 646 імен уже є на сайті: українці, євреї, росіяни... Скільки загалом полягло людей у Биківні, встановити неможливо, адже частина архівних документів вивезена до Москви, частину знищили. Для встановлення повніших масштабів репресій необхідно розсекретити також матеріали роботи кількох урядових комісій та слідчої групи прокуратури УРСР у 1970—80–ті роки.

ВШАНУВАННЯ

У неділю 17 травня втретє на державному рівні у Биківні відзначатиметься День жертв політичних репресій. О 12.00. розпочнеться пам’ятний мітинг за участю Президента України. Біля меморіалу буде розміщено нову документальну виставку «Зламані долі» — плід співпраці Державного архіву СБУ, київського товариства «Меморіал» та Благодійного фонду «Україна 3000». Биківня є символом тоталітарного режиму на теренах України. Сюди приходять українці, родичі яких загинули в концтаборах і катівнях на теренах усього СРСР.