Учора о 16 годині 12 хвилин (за київським часом) з космодрому Куру у французькій Гвіані мав відбутися запуск ракети–носія «Аріана–5», яка виведе на орбіту справжню обсерваторію — два потужних телескопи Європейської космічної агенції (ЄКА): «Хершель» та «Планк». Це найграндіозніший проект ЄКА. Досить сказати, що сумарна вартість двох телескопів становить 1,9 млрд. євро.
«Це день, якого ти чекаєш усе своє фахове життя, день, коли ти готовий відправити в космос два найбільші телескопи, які будь–коли були створені в Європі. «Планк» займеться вивченням історії створення Всесвіту, а «Хершель» спостерігатиме за галактиками та народженням нових зірок. Так що це визначний день для нас!» — заявив у інтерв’ю «Євроньюс» глава департаменту наукових проектів ЄКА Жак Луе. «Це результат багаторічної тяжкої праці тисяч учених та інженерів з усієї Європи. Технологія на борту цих супутників унікальна, а внесок, який вони зроблять у науку, — фантастичний», — з гордістю розповів Бі–Бі–Сі генеральний директор ЄКА Жан–Жак Дорден.
Інфрачервоний телескоп, названий на честь відомого астронома Вільяма Хершеля, має 3,5–метрове дзеркало — в півтора раза більше, ніж у славетного американського космічного телескопа «Хаббл». Він може бачити зірки в момент їх народження, брати проби з хмар газу та пилу, які при цьому утворюються. Він здатен стежити за еволюцією галактик. Цей телескоп буде скерований на спостереження за регіонами так званого «холодного космосу», тобто спостерігатиме за Всесвітом, коли він мав до половини свого теперішнього віку.
Телескоп спостереження, названий на честь славетного німецького фізика Макса Планка, буде постійно обертатися і створювати карту Всесвіту на підставі мікрохвильової частини електромагнітного спектру. Це «найстаріше світло» Всесвіту. Воно оточує нас, а народилося «невдовзі» (лише 380 тис. років) після «великого вибуху», тобто після моменту народження Всесвіту. Це про нього в книзі Буття на самому початку Біблії говориться: «І сказав Бог: «Хай стане світло!».
Через півтори години після запуску на висоті більше 11 тисяч кілометрів над Землею супутники мали відділитися від ракети–носія та попрямувати кожен своїм окремим шляхом. На свої початкові робочі позиції, розташовані за 1,5 млн. кілометрів від «нічного боку» Землі, вони дістануться лише через багато тижнів.