Я, давній передплатник газет «Україна молода» та «Сільські вісті», був, є і залишаюся їх прихильником (а до призначення вас міністром був і вашим прихильником). І ось 30 квітня ц. р. читаю вашу статтю в «Сільських вістях»: «Наближаємо село до Європи». В цій статті є такі перлини про поштовий зв’язок: «Якщо в нас радіус обслуговування — 3 кілометри, то там — 10 (у Німеччині)»; «До речі, хочу похвалитися: «Україна одержала золотий сертифікат поштового зв’язку, і за цими параметрами ми — одна з найкращих країн Європи».
А тепер ближче до життя. Працював у системі Міністерства транспорту, ставши пенсіонером, переїхав на постійне проживання в село Почапинці, що за 6 км від Тернополя. Щодо надзвичайно поганої доставки газет у селі (хоча тут є своє поштове відділення) неодноразово звертався до редакцій цих газет, однак жодного покращення доставки не відбулося (підозрюю, що поштовики викидають ці листи в сміття)...
Саме 30 квітня я отримав одразу шість газет — дві «Сільські вісті», а «Україну молоду» №№76, 77, 78, 79, за 25, 28, 29, 30 квітня.
Співчуваю німцям, про яких ви пишете у своїй статті, вони, мабуть, одержують газети один раз на місяць. А ми, із «золотим сертифікатом», раз на тиждень.
До речі, село Почапинці розташоване по обидва боки магістральної дороги Тернопіль — Стрий — Ужгород, інтенсивність руху — 5 тисяч автомобілів на добу. По цій дорозі щодня возять пошту до двох райцентрів — Бережан і Козової. Поштове відділення прилягає до самісінької дороги, але, на жаль, поштові машини не зупиняються. Так, це село давно наближене до Європи, але, на жаль, порядки залишилися навіть не радянські (тоді пошта працювала відмінно), а дохристиянські.
Останнє слово за вами, пане міністре.