Є хто в нішах, обізвись?..

У Дзержинську в аварійному підземеллі шахти «Новодзержинська» не припиняються спроби пробитися крізь завали і відшукати гірників, які опинилися в так званому «кам’яному мішку». Як уже повідомляла «УМ», обвал крівлі стався в понеділок у другій половині дня на глибині 585 метрів. На небезпечній ділянці перебували 14 гірників, п’ятеро з яких устигли уникнути небезпеки. Доля їхніх дев’яти колег досі невідома.

Аварія сталася в лаві довжиною 155 метрів, а завал, за деякими прогнозами, міг «накрити» виробку на 70 метрів. Окрім десяти відділень гірничорятувальників, до потерпілих шахтарів намагаються пробитися також кращі вибійники «Новодзержинської» та ще два десятки їхніх колег із сусідньої шахти. «Люди змінюються через кожні півтори години, аби не втрачати темпу, — доповів міністр Мінвуглепрому Віктор Полтавець, який очолив урядову комісію, що працює на шахті. — Перед нами стоїть завдання проходити щогодини 1,5—1,8 метра».

Поки що рятувальники справляються з цим завданням і на вчорашній ранок уже вдалося пройти більше 30 метрів. За припущенням спеціалістів, до кінця завалу треба подолати таку саму відстань. А потім ще близько шістдесяти метрів до того місця, де можуть бути люди. Хід до них рятувальники прокладають паралельно заваленій виробці. «На мою думку, керівники ліквідації аварії прийняли правильне рішення, що паралельно заваленій виробці опустилися на п’ять метрів нижче, де прокладають іншу виробку, щоб обійти завал», — переконаний Віктор Полтавець.

На жаль, спроби встановити зв’язок із людьми по той бік завалу поки не увінчалися успіхом. А серед бранців підземелля опинилися прохідники, вибійники, гірничий майстер і заступник начальника дільниці з вентиляції та техніки безпеки. «У нас є надія, що вони встигли вчасно відійти на безпечну відстань і тепер очікують на нашу допомогу», — сподівається голова профкому вугільного підприємства Ярослав Бухтіяров. Щоправда, за попередніми припущеннями, зниклі гірники таки навряд чи перебувають усі разом в одному місці.

Про причини підземної аварії, певна річ, поки говорити завчасно — експерти це зроблять вже після того, як побувають на місці обвалу. Зараз розглядається кілька версій. Одна з них — природні геологічні процеси, внаслідок яких і відбулася «посадка» крівлі. Проте фахівці не виключають і можливості порушення технології кріплення.

Шахта «Новодзержинська», попри назву, є однією з найстаріших в області, адже була введена в експлуатацію ще у 1916 році. Після реконструкції в 1981 році вугільне підприємство спроможне видобувати щороку трохи більше 400 тисяч тонн палива. Коксівне вугілля видобувають із чотирьох пластів крутого падіння «дідівськими» методами — відбійними молотками. Певна річ, це набагато дорожче, важче і небезпечніше, окільки «круті» пласти мають схильність до тих же раптових обвалів. Що, зрештою, й підтвердила згадувана аварія в лаві та відкатному штреку шахти.

На момент підготовки газети до друку рятувальники, змінюючись, продовжували долати щогодини оті намічені 1,5—1,8 метра. По той бік завалу, де перебувають люди, безперебійно «качають» повітря.