НОВИНИ ПЛЮС

06.05.2009

Перший етап сто першого подорожчання

Столична влада оприлюднила розпорядження про нові тарифи на житлово–комунальні послуги для населення, бюджетних установ та інших споживачів, які планується ввести в Києві з 1 червня цього року. Віднині вартість послуги за холодне водопостачання та водовідведення за наявності лічильника затверджена в розмірі 3,02 гривні за 1 кубічний метр (зараз 1,48 гривні), за відсутності засобу обліку — 16,61 гривні на 1 особу (зараз 8,14 гривні). Щодо гарячої води, то з лічильником один «куб» коштуватиме 13,69 гривні (зараз 7,38 гривні), без нього — 47,92 гривні за 1 особу (зараз 25,89 гривні). А тариф на централізоване опалення затверджено в розмірі 2,38 гривні за 1 квадратний метр опалювальної площі на місяць (зараз 1,6 гривні). Нагадаємо, що всі наведені цифри відповідають лише першому етапу подорожчання послуг ЖКГ, яке триватиме до липня 2010–го.

Нульові учні та бідні громадяни

Змирившись із рішенням Київради про новий порядок безкоштовного проїзду у столичному метрополітені, керівництво «підземки» просить пільговиків не забувати вдома відповідні документи. Нагадаємо, що правом безкоштовного проїзду користуються пенсіонери, інваліди, працівники міліції, податкової та СБУ, а також учні загальноосвітніх шкіл, ліцеїв та гімназій. Пропуском для останніх є учнівський квиток із фотокарткою, для решти категорій громадян — відповідно пенсійне чи службове посвідчення. Пільгами користуватимуться також малозабезпечені громадяни, які мусять отримати тимчасову довідку про доходи.

Гора без замків та інвесторів

Минулого тижня Подільська райдержадміністрація провела громадські слухання щодо статусу Замкової гори. На них були присутні в основному співробітники райуправлінь та кілька десятків киян, які довідалися про обговорення з інтернету, повідомляє «Газета по–киевски». За словами директора районного «Зеленбуду» Олександра Волкова, бюджетних грошей на благоустрій парку немає, тому потрібно залучити інвесторів. «Йдеться про те, щоб зробити освітлення, прокласти доріжки і зробити оглядовий майданчик», — зазначив він. Присутні кияни цю ідею не підтримали, побоюючись, що інвестиції у Замкову гору призведуть до її знищення, адже бізнесмени розраховуватимуть на прибуток. На сьогодні гора залишається у міській власності, але місто не планує витрачати кошти на її облаштування.

Незаконні літаючі апарати

Блок Кличка вимагає від прокуратури добитися скасування рішення Київради про надання дозволу на облаштування злітно–посадочного майданчика у Гідропарку. Дозвіл на 15–річну оренду 1,5 гектара землі під облаштування злітної смуги для гідропланів у зоні берега та водойми Гідропарку отримала компанія «Кроун». При цьому депутати Блоку наголошують, що їхня фракція була єдиною політичною силою, яка виступала проти такої ідеї, «адже вона суперечить Програмі розвитку зеленої зони міста та не була погоджена з постійною комісією Київради з питань екополітики». Київські екологи також неодноразово вимагали від природоохоронної прокуратури закрити приватний майданчик, оскільки він знаходиться у прибережній смузі острова Долобецький, що є порушенням Земельного кодексу та відповідних статей Водного кодексу, а також вимог містобудівного законодавства. 23 квітня 2009 року столична прокуратура вкотре визнала це рішення незаконним, але відповідний протест на розгляд Київради досі не надійшов.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>