Коли чуєш про доцільність створення двопалатного парламенту в Україні, мимоволі згадується вислів, що там, де два українці, там три гетьмани. Лише одна згадка про це ставить під сумнів ідею згаданого вище парламенту.
А як в інших державах, зокрема європейських? У цілому двопалатний парламент притаманний федеративним державам. У Європі такими є Російська Федерація, Велика Британія, ФРН, Бельгія, Австрія, Швейцарія. Там в одну з палат гарантовано входять представники всіх державних утворень: земель, республік та ін. Двопалатний парламент властивий і для держав, в яких існує конституційна монархія: Іспанія, Нідерланди, Норвегія. У цьому разі зрозумілим є прагнення монархічних родин зберегти хоч частину влади (що їм і вдалося).
Якщо не враховувати карликові держави, то держав із двопалатним парламентом у Європі нараховується вісімнадцять. Трохи більше — дев’ятнадцять — мають однопалатний парламент. Серед останніх, перш за все, необхідно згадати скандинавські країни, зокрема, Ісландію, де найстаріший парламент у світі (альтинг) працює з 930 року (!). Окрім того, однопалатний парламент мають Швеція, Фінляндія, Данія, всі країни Балтії та країни–сусіди України: Молдова, Угорщина, Словаччина, а також Туреччина і Грузія.
Усе це свідчить про те, що двопалатність — не панацея і не результат сучасних конструкцій. В Україні вона може ускладнити процес управління державою. А ще може посилити сепаратистські рухи, які загрожуватимуть цілісності держави, як це має місце в Росії.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
