Всеукраїнський конкурс «Свічка у вікні» тривав з 1 серпня по 30 жовтня 2003 року в рамках програми «Уроки історії: Голодомор 1932—33 рр.» Міжнародного фонду «Україна 3000» (Фонд Віктора Ющенка). За цей період організатори конкурсу отримали 402 роботи. У конкурсі взяли участь 132 автори з 19 регіонів України віком від 6 до 63 років, до участі рішенням журі були допущені 338 плакатів, з яких було відібрано 63 кращі для публічного експонування під час підсумкової виставки (22 листопада — 10 грудня 2003 року) у приміщенні Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.
Переможці конкурсу були визначені з урахуванням голосів відвідувачів виставки:
1. У зв'язку з тим, що жодна робота, прийнята до участі у конкурсі, не отримала переважної більшості голосів відвідувачів фінальної виставки, було вирішено першу премію не вручати.
2. Дві других премії отримують: Ольга Фенчак (м. Київ); Ізабелла Флоря (Київська обл.).
3. Три третіх премії отримують: Борис Дорогань, (м. Одеса); Роман та Ірина Гульцьо, (м. Львів); Ольга Маркова (м. Київ).
4. Спеціальними преміями журі конкурсу і оргкомітету нагороджуються: Анна Надуда (м. Київ) — «За авторську ідею»; Микола Гладун (смт Торчин, Волинь) — «За авторську ідею»; Марія Дуксенко (м. Донецьк) — «За дизайнерське рішення».
5. Найкращі учасники конкурсу у віковій категорії до 17 років нагороджуються цінними подарунками: Тетяна Хілінська (м. Київ) — 1-ше місце; Тетяна Хлонь (м. Запоріжжя) — 2-ге місце; Анастасія Польська (м. Запоріжжя) — 3-тє місце.
Плакати, які взяли участь у фінальній виставці, передані Фондом Ющенка в дар Центральному державному архіву-музею літератури і мистецтва України.
Організатори конкурсу дякують всім учасникам за чудові роботи і бажають творчих успіхів у майбутньому!
Кремлівський цар Ірод, прикидаючись миротворцем, винайшов нову формулу брехні, твердячи, що, мовляв, «русскіє і украінци — єдіний народ». Але ж звідки тоді споконвічна війна вовків в овечій шкурі проти нашої Вітчизни, чому геніальний Василь Симоненко писав: «Україно, ти моя молитва, ти моя розлука вікова, гримонить над світом люта битва за твоє життя, твої права»? >>
Весна вже покликала господарів у поле. На базарах не проштовхнутися: люд вибирає насіння та міндобрива, шукає, чим би земельку покропити, щоб бур’яни не росли і зайвий раз не брати сапу до рук. «Візьміть ще оцей перепарат, під корінь внесете. Він стимулює ріст і зміцнює рослину», — припрошує продавець молоду жіночку, яка купує яскраві пакети з імпортним насінням. >>
У 2012 році в лісовому урочищі поблизу села Мощена, що біля Ковеля, з’явилося нове військове кладовище. Навесні 1944 року тут точилися кровопролитні бої за Ковель, тому солдатських поховань у цій місцині є ще чимало. Відшукати їх і навіть ідентифікувати — справа благородна й необхідна. Бо війна справді не закінчена доти, доки не похований її останній солдат. >>
На початку ХХ століття Українська держава відновила свою незалежність, яку два її історичних сусіди — західний (Польща) та північний (Росія) — хитрощами, підступністю та збройною агресією ліквідували, а Україну загарбали та поділили між собою. >>
Як відомо, минулорічної весни наше Міністерство культури заявило про необхідність створення в Україні музею тоталітаризму, який би розкривав весь масштаб злочинів комуністичного режиму проти українського народу. >>
Лубенський благодійний фонд «Надія і Батьківщина» впродовж багатьох років розшукує в Україні громадян, які під час Другої світової війни були вивезені на примусові роботи до Норвегії, і підтримує творчі контакти з відповідними норвезькими установами. >>
