Працювати не покладаючи рук
Найголовніше, звичайно, як повідомив кореспонденту «УМ» заступник голови Чернівецької державної обласної адміністрації Віталій Усик, що всі постраждалі сім’ї зустрічали Новий рік і зимували у власних оселях — чи то відбудованих, чи відремонтованих. А ще область і місто, на превелике щастя, змогли уникнути спалаху епідемії, яка, враховуючи неймовірну кількість загиблої худоби, домашніх тварин та зіпсованих продуктів на ринках, цілком могла спричинити ще жахливіші наслідки.
Водночас ще до кінця не відновлені понад 500 об’єктів, на які необхідно більше 185 мільйонів гривень. Адже липнева повінь завдала значної шкоди інфраструктурі десяти районів краю. Область зазнала збитків на загальну суму 1,6 млрд. грн. Загинуло 12 осіб, врятовано 1650, евакуйовано 10 165 осіб. Підтоплено більше 6 тисяч житлових будинків та понад 21 тисячу присадибних ділянок. Збитків зазнали більше 130 лікувальних установ. Пошкоджено більше 13 кілометрів берегоукріплень, 6 кілометрів дамб, 35 гідротехнічних споруд.
Лише на облаштування дамб область потребує 86 мільйонів гривень, бо саме відсутність цих споруд або їхнє руйнування може завдати непоправних наслідків у разі нової повені. Як інформували фахівці облдержадміністрації, повінню зруйновано і пошкоджено понад 1 тис.400 кілометрів доріг комунальної власності та 163 мости у 204 населених пунктах. Такої кількості доріг та мостів, які треба було відновити в найкоротші терміни, не було в жодній області України. До цієї масштабної роботи залучили 37 субпідрядних організацій, близько 700 одиниць техніки та понад 2,5 тисяч людей.
Перший перелік постраждалих об’єктів для Міністерства економіки України, які було запропоновано включити до Генерального плану проведення невідкладних ремонтно–відновлювальних робіт із ліквідації наслідків стихійного лиха, включав у себе 2130 об’єктів на загальну суму більш як 1,5 мільярда гривень. За рахунок коштів, що надійшли на ліквідацію наслідків стихії з резервного фонду Державного бюджету, допомогу отримали 5 378 сімей на суму більше 12 млн. грн., з них 612 сімей, будівлі яких повністю зруйновано, 2 214 сімей, будівлі яких потребують капітального ремонту, 2 532 — житло яких було пошкоджене і потребувало поточного ремонту, 12 сімей — загиблих унаслідок повені буковинців. Для допомоги населенню, що постраждало внаслідок стихії, торговельними підприємствами області надано продукти харчування першої необхідності (цукор, борошно, хліб, дріжджі, олія, крупи, макарони, м’ясні та рибні консерви, питна вода) та будівельні матеріали. Гуманітарна допомога, яку отримали область і місто, складала біля 27 мільйонів гривень, а з Держбюджету надійшло 1 млрд. 321 млн. грн. Ще 100 тисяч євро направив на допомогу Буковині уряд австрійської землі Карінтія.
Оселя від держави
Президент України Віктор Ющенко неодноразово навідувався на Буковину, аби особисто пересвідчитись у тому, як долають наслідки стихійного лиха мешканці міста й області. У селі Чорногузи Винницького району, в якому було пошкоджено багато приватних будівель і мешканці залишилися просто неба, глава держави власноруч заклав цеглину в фундамент майбутнього будинку однієї з мешканок гірського села. Вагітна господиня пообіцяла назвати на честь гаранта новонародженого сина, що згодом і зробила. Варто відзначити, що нові помешкання, побудовані замість зруйнованих, значно більші житловою та загальною площею і з усіма зручностями. Навіть із підлогою з підігрівом, про що колишні господарі ніколи й не мріяли. У будинках з’явилися гаряча вода та інші блага цивілізації. Натомість багато з тих, хто відмовився від допомоги влади, а взяв грошову компенсацію на будівництво, досі не довели свої будівлі до повної здачі в експлуатацію.
Минулого року обласна влада відремонтувала 1350 кілометрів сільських доріг та побудувала 96 мостів комунальної власності, прийнято в експлуатацію 134 нові та відновлені навчальні заклади, 75 закладів охорони здоров’я та 113 об’єктів культури і спорту. Всі кошти, які надійшли в область минулого року, вже освоєні. Голова облдержадміністрації Володимир Куліш сподівається, що в цьому році уряд виділить необхідні кошти на закінчення всіх розпочатих робіт. Президент нещодавно відзначив, що для цього необхідно правильно і чесно перерозподілити ще 1,5 млрд. грн., які були недоотримані постраждалими областями минулого року. Чернівецька область потребує понад 186 млн. грн.
Безперечно, такі великі кошти та їх використання не залишились поза увагою Контрольно–ревізійного управління. Перевірки тривали впродовж усього року. Наразі, як повідомив Віталій Усик, голова обласної надзвичайної комісії з ліквідації наслідків, порушено 17 кримінальних справ. Довести провину кожного звинуваченого має суд, але переважна більшість порушень, які інкриміновані правоохоронними органами, — це службова недбалість. У ті дні, коли стихія щогодини і щохвилини робила свою чорну справу, миттєво створені комісії мали встановлювати суму нанесених збитків, визначати категорію потерпілих і категорію, під яку підпадав будинок, земельна ділянка, майно. У складі комісій були фахівці, будівельники тощо. Але після того, як трохи стихія вгамувалась, почалися скарги: почали рахувати, кому яка компенсація належить і чому сусіду більше, а мені менше? Можливо, хтось із сільських керівників і свідомо змінював категорію постраждалого будинку, адже саме від цього залежала матеріальна компенсація. Але переважна більшість свою роботу виконувала чесно і в умовах дуже не простих.
Нехибна тривога
Обласний центр постраждав, звичайно, значно менше, але також суттєво. Збитки, завдані стихією комунальному господарству Чернівців, інженерним комунікаціям, становили 104 мільйони гривень. Найбільше постраждав Садгірський район міста, розташований біля річки Прут. Там збитки становили 43 мільйони гривень, а ще понад 14 мільйонів грн. потрібно було на відновлення міських об’єктів водопостачання та водовідведення. Окрім цього, 15 мільйонів грн. необхідно було на відновлення покриття асфальтових та гравійних доріг, біля 5 млн. грн. — на берегоукріплюючі роботи, 2 млн. грн. — на відновлення зливової каналізації, кюветів тощо. Для ремонту житлових будинків потрібно було близько 28 млн. грн. Майже 9 мільйонів гривень було спрямовано на відновлення газового дюкера через річку Прут, який унаслідок повені вийшов із ладу, і місто взагалі могло залишитись без газопостачання. Лише нещодавно його урочисто відкрили, бо роботи проводились лише тоді, коли вода в річці спадала.
Найбільший скандал виник навколо добре відомого в усій Україні Калинівського ринку, який розташований прямо на березі річки Прут і суттєво постраждав від повені. Фото з затопленого ринку, де плавали речі, продукти, а самі господарі торгових контейнерів сиділи просто на дахах своїх павільйонів, облетіли півсвіту. Згодом підприємці в усьому звинувачували владу, яка їх нібито не попередила про стихію. Насправді ще об 11 годині ранку радіо на ринку сповіщало про можливі непередбачувані наслідки, але мало хто з торгашів сприйняв це серйозно. Ніяк не хотілося переривати торговельний процес і займатись евакуацією. Дехто це зробив. І встиг вивезти весь товар. Решта, яка сподівалась на «авось», гарячкувала, намагалась вивезти товар тоді, коли вже всі шляхи були перекриті, а вода прибувала кожні півгодини на півметра.
По приїзду на Калинівський ринок Прем’єра Юлії Тимошенко підприємці здійняли галас, вимагаючи компенсації за свій товар. Саме тоді Юлія Володимирівна, мабуть, аби заробити певні бали, пообіцяла виплатити матеріальну допомогу всім постраждалим підприємцям — 5 тисяч гривень кожному. Власне, глава уряду вирішила, що підприємці мають отримати цю допомогу саме з тих 104 мільйонів гривень, які отримало місто на ліквідацію наслідків. Хоча, коли в Київ подавали відповідні документи про необхідний перелік об’єктів відновлення після стихії, матеріальна компенсація підприємцям сюди, звичайно, не входила. Крім того, почали відбуватися цікаві речі.
Компенсація по совісті
Необхідний перелік документів про підприємницьку діяльність не могли подати більше як 50 відсотків торгуючих на ринках людей. Не були правильно і законно укладені угоди про оренду і суборенду; одна людина, наприклад, мала кілька торговельних точок, а допомога планувалась на одну. Крім того, заяви на відшкодування подавали одночасно і господарі павільйонів, і орендарі. Тобто додалось роботи і міській владі, і податковим органам. Комісії, які працювали в кожному секторі і збирали документи, визначали на своїх засіданнях відшкодування кожній людині окремо. Враховували, звичайно, і ті обставини, що людина не заплатила ринковий збір, бо була хвора або у відпустці. Але з’ясувалось, що і ринковий збір платили, хто як хотів. Тому із майже 10 тисяч працюючих на Калинівському ринку допомогу отримали майже 3 940. Відмовили 1 209 підприємцям через відсутність повного пакета документів. Робота ця тривала до самісінького Нового року і постійно продовжувалась. Власне, довести, хто і яких збитків зазнав, було практично неможливо. Тому що кожен називав суму на свій розсуд, а перевірити це ніхто й не мав можливості. Цілком імовірно, що матеріальну допомогу отримали ті, хто жодним чином не постраждав, а ті, хто поніс збитки на десятки тисяч доларів, але документи на торгівлю не оформлював вчасно і законно, навіть 5 тисяч гривень не отримали. Та й цивілізовано застрахувати свій товар наважились лише декілька осіб із кількох тисяч. Ніхто ж не очікував на подібну повінь. Хоча, як стверджують спеціалісти, вона буває раз на 50 років. Остання в Чернівцях була у 1968. Тому не вірити прогнозам не варто. Сьогодні вже кожне штормове попередження або підняття води в річці Прут сприймається населенням не так легковажно, як улітку.
Щодо наступної повені, то всі, хто пережив минулорічну, сподіваються , що її не буде взагалі. Тим більше уряд обіцяє ввести в дію протипаводкову програму до 2015 року. На програму навіть пообіцяли виділити 30 мільярдів гривень. Якщо обіцянку виконають, то житимуть регіони, які періодично страждають від паводків, спокійно і впевнено. Але... Минулорічний липневий паводок оголив безліч проблем, з якими зіткнулись ліквідатори. У першу чергу, повну відсутність рятувальних засобів, човнів, гелікоптерів, транспорту тощо. У найвіддаленіші райони, такі як Путильський, за сотню кілометрів від обласного центру з повністю зруйнованими дорогами і мостами з гірськими річками Прут і Сірет, дістатися практично не було можливості. Щоправда, питання і це було вирішено, але, як кажуть, не завдяки, а всупереч ситуації. Усім світом рятували людей, худобу, доставляли продукти та медикаменти. Багато людей врятували спортсмени, які займаються рафтингом і мають свої човни.
Сьогодні вже можна підбити підсумки і шукати шляхи вирішення подібних ситуацій. Як повідомив Віталій Усик, нині в області деяка рятувальна техніка вже є. Отримано установки для відкачування води, два потужні катери, обладнання для медиків, для спортсменів–рафтингістів закуповується та поновлюється спортивне обладнання. Для спорту, звичайно, але теж про всяк випадок. Всі ж добре пам’ятають, скільки техніки було завжди у працівників відомства з надзвичайних ситуацій. Куди вона поділась? Ті пара човнів чи амфібія, яку використовували під час повені у Чернівецькій області, ледве не призвели до загибелі самих рятувальників. Такої вони були якості та «готовності» до надзвичайних ситуацій. Може, тепер біда навчить бути у всеозброєнні. Про всяк випадок, звичайно.
Страх повторення пройденого
Перша цьогорічна злива і танення гірських снігів застерігають: за тривалої непогоди Прикарпаття може «попливти» знову. Кожна потерпіла прикарпатська сім’я по–різному виходила з матеріальної і психологічної кризи, спричиненої торішньою повінню, але час майже у всіх притупив гостроту боязні перед новою стихією. Проте ненадовго — до першого проливного дощу. Він випав перед страсним тижнем як сніг на голову. Слава Богу, вже наступного дня небо прояснилося і загроза повторення пройденого минула. Поки що. Рівень води в Черемоші тоді піднявся лише на 80 сантиметрів над передпаводковим, і все ж у деяких гірських населених пунктах стрімка вода таки встигла пошкодити мостові переходи і берегоукріплення. Добре, що в цей час ще не почав танути товстий шар снігу на схилах Чорногірського хребта, де бере початок Чорний Черемош. Та голова Верховинської райдержадміністрації Петро Кермощук забив на сполох. За його словами, «якщо підуть тривалі дощі, то вся робота, яка проводилася минулого року, буде змита». Отже, за течією лише в одному гірському районі можуть попливти десятки мільйонів гривень, уже вкладених у «напівфабрикат» — передусім незавершені мости та берегоукріплення.
Ризик втратити значну частину відновленої інфраструктури за умов нинішнього безгрошів’я висить, як дамоклів меч. Це підтвердив на недавній прес–конференції й голова Івано–Франківської облдержадміністрації Микола Палійчук. «У нас 122 мільйони гривень боргу перед підрядними організаціями, — зазначив він. — Від уряду чуємо багато обіцянок, але жодної копійки не надійшло. Це тривожить, особливо, коли ми у Верховинському й Косівському районах рятували мости, дамби, які були відбудовані, але не закріплені». Цьогоріч в області заплановано завершити відновлення 320 мостів та переходів, 553 ділянки автодоріг, 114 об’єктів у зонах зсувних процесів.
Без грошей праця марна
Як з’ясувалося 21 квітня, під час робочої поїздки Віктора Ющенка на Прикарпаття, чекати від Кабміну Юлії Тимошенко цільової фінансової підтримки ще складніше, ніж ловити журавля в небі. Хоча Президент висловив переконання, що на сьогодні тема відновлення інфраструктури постраждалих регіонів та запобігання стихійним лихам залишається для української влади пріоритетом, заступник міністра фінансів України Володимир Матвійчик заявив на нараді за участю Президента, що коштів на ліквідацію наслідків повені в держбюджеті «окремим рядком» не передбачено. Найреальніше, за порадою фінансиста–високопосадовця, їх нині шукати на рахунках Державної служби автодоріг та в місцевих бюджетах регіонального розвитку. Хоча «нашкребти» там чогось путнього навряд чи вдасться. Обґрунтована потреба Івано–Франківщини в коштах для продовження робіт на 600 об’єктах незавершеного будівництва становить 272,3 мільйона гривень (без урахування кредиторської заборгованості), тоді як увесь річний бюджет служби автомобільних доріг області ледь перевищує 100 мільйонів гривень.
У цій ситуації, можливо, як переконував ще Остап Бендер, закордон нам допоможе. Принаймні, за словами прикарпатського «губернатора», вище керівництво держави запевнило в тому, що Івано–Франківщина отримає необхідні для ліквідації наслідків липневої повені кошти з другого траншу Міжнародного валютного фонду. Тим часом з наближенням планових виборів Президента України і, ймовірно, дострокових парламентських жвавий інтерес до постповеневих проблем починає виявляти Партія регіонів, яка ніколи не відзначалася активністю на дотепер чужому для неї електоральному полі. 24 квітня в обласний центр Прикарпаття спеціально приїжджали лідери п’яти західноукраїнських обласних філій ПР, аби підтримати звернення івано–франківських «регіоналів» до керівництва держави з вимогою негайно знайти кошти на ліквідацію наслідків липневої стихії. З цього приводу нардеп від Партії регіонів Михайло Папієв поставив ультиматум перед урядом Юлії Тимошенко: до 1 травня внести зміни до Держбюджету і виділити кошти. Екс–міністр праці та соціального захисту навіть пригрозив: «Ми передали в Кабмін пропозиції, як це зробити, і якщо цього не буде виконано, заблокуємо трибуну».
ГОТОВНІСТЬ–2009
Поки верхи чубляться, прикарпатські рятувальники готуються до можливих погодних ускладнень. «Інспекція Міністерства з надзвичайних ситуацій, що недавно завершила перевірку, визнала повну готовність наших служб до ймовірних весняно–літніх повеней, — підтвердив «УМ» начальник Головного управління МНС в області полковник Василь Джумаджук. — Відкритий у Ценжеві за рішенням РНБО Центр оперативного реагування вже поповнило 100 співробітників і велика кількість спецтехніки, призначеної для реалізації протипаводкових заходів».
Отже, незважаючи на «засушливі» прогнози синоптиків, які в останній місяць весни не передбачають на території області значних опадів, у протистоянні з великою водою рятувальники готові надати прикарпатцям необхідну допомогу. Та запобігти руйнаціям, подібним до минулорічних, без фінансової допомоги держави неможливо.
