Позавчора сесія Запо­різької обласної ради солідаризувалася з колегами міськради — підтримала пропозицію місцевих комуністів прикрасити до Першотравня прапорами Радянського Союзу будівлі держустанов та вулиці краю. (Нагадаємо, піонерами були депутати міськради, котрі таке рішення проголосували ще на сесії 16 квітня).

Учора в центрі кримської столиці спеціально звезений із регіонів півострова народ під проводом «Російської общини Криму», а також «регіоналів» , партії «Руський блок» і близьких їм по духу козаків святкували 280–річчя з дня народження «вєлікой» і 226–річчя підписання маніфесту про приєднання півострова і Тамані до Росії. І хоча ці дати дещо різняться в часі — на тиждень — тутешні «москвофіли» віднині хочуть зробити «накладку» тра­дицією і навіть офіційним святом. Принаймні до цього закликав на мітингу лідер партії «Російський блок» Олександр Свис­тунов та інші до болю знайомі на подібних заходах оратори. Від них дісталось «прохвостам хрущовим», «бандерам», «мазепам».

Новий оригінальний метод вибивання оплати за свої послуги придумали в Черкасах. Для тих мешканців, котрі «дружать» із цим підприємством, тобто не мають перед ним боргів, це досить цікава й смішна новинка. Бо коли у дворі багатоповерхівок відбувається просто–таки театралізоване дійство, народ стирчить у вікнах та на балконах, наче внизу парад.

У дитячому садку № 219 Комунарського району Запоріжжя НП: дев’ять ясельних груп із 11 діючих зазнали несподіваного «нападу» антигена ротавірусу. За повідомленням обласної санепідемстанції, станом на 23 квітня тут виявлено сімнадцять хворих дітей; дев’ятеро особливо важких, віком до трьох років, госпіталізовано до обласної інфекційної клінічної лікарні. Ще для восьми дітей організовано стаціонари в домашніх умовах.

На Луганщині Ленін знову стає політично­скульптурною пам’яткою. Напередодні дня народження «вождя пролетаріату» лідер обласного осередку комуністів Спиридон Кілінкаров анонсував церемонію покладання квітів до пам’ятника Леніну в Луганську, а також — ні сіло ні впало — відкриття відразу двох пам’ятників іменинникові у селах.

Помилочка вийшла — інтернет­версія відомого британського таблоїда «Міррор» проілюструвала статтю про педофілів фотографією київського мера Леоніда Черновецького (див на сайті www.mirror.co.uk). Більдредактори британської «жовтої газети» дбайливо заретушували обличчя Черновецького, який на фото проходить тестування на так званому детекторі брехні. Проте навіть замаскований «Льонякосмос» добре впізнаваний українцями, адже ця світлина обійшла чимало видань тоді, коли дивакуватий мер із власної ініціативи тестувався на детекторі брехні й заохочував інших українських політиків пройти таку процедуру. Втім у статті в газеті «Міррор» ідеться про інше.

«Українська творча інтелігенція проігнорувала наш конкурс», — констатує в розмові з «УМ» депутат Київради та голова її профільної комісії з питань культури Олександр Бригинець. Нагадаємо, що саме ця комісія приймала від усіх охочих варіанти майбутнього столичного гімну. «Я вже не кажу про те, що нам годі було й сподіватися на вірш від Ліни Костенко, Драча чи Павличка, — сказав Бригинець. — Але й просто талановиті, обдаровані люди залишились осторонь». Їхню байдужість депутат пояснює антипатією до теперішньої київської влади. Все, що твориться нині у місті, викликає фронду і небажання взятися за перо та папір, пояснює він.

Сенсаційну заяву зробив директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький: у селищі Луків, що на Турійщині, ймовірно, є залишки фортеці тамплієрів, перших воїнів­ченців. На користь цієї версії свідчать, зокрема, знайдений за селищем вал та мережа підземель, хоча сам замок не зберігся, бо був дерев’яним. Яким чином лицарі цього ордену опинилися на Волині й саме у цьому маловідомому селищі? Все дуже просто: Луків розташований якраз посередині між Києвом та Варшавою, а тамплієри у XIII столітті, повертаючись із хрестового походу, тут зупинялися. Заснований ними замок у Лукові згадується в англійських архівах, стверджує Борис Возницький, який уже понад десять років досліджує історію цього лицарського ордену.