У Великодню ніч не годиться спати. За легендою, цієї ночі поміж людьми ходить щастя, але приходить лише до тих, хто не спить. Хто не йде до церкви на Всеношну — засвічує лампадку перед образами і свічечку на вікні. У церкві опівночі священик сповіщає, що Христос воскрес, а всі присутні урочисто відповідають: «Воістину воскрес!» Усі зі свічками виходять із храму і під передзвін дзвонів тричі обходять довкола замкненої церкви, у якій у цей час куриться фіміам. Це символізує ходу жінок–мироносиць, котрі рано в неділю прийшли до Господнього Гроба.
Священик хрестом відчиняє вже освітлений храм, який символізує Гріб Спасителя, усі заходять, і продовжується святкова служба. Упродовж усього Великоднього тижня Богослужіння в храмі відбувається при відчинених Царських Вратах на знак того, що тепер Воскресінням Христовим відкриті для всіх врата Царства Божого.
Вдома родина влаштовує святкову трапезу. Господар обкурює світлицю ладаном і запалює свічку на столі, застеленому святковою скатертиною. Усі стоячи співають або проказують Пасхальний тропар:
Христос воскрес із мертвих,
Смертію смерть подолав
І тим, що у гробах,
Життя дарував!
Потім вітають одне одного словами «Христос воскрес!» — «Воістину воскрес!». Опісля господар обчищає свячену крашанку, розрізає її на стільки частин, скільки людей є за святковим столом. Кожен бере собі по шматочку. Далі куштують паску і споживають потроху всього іншого, чим багатий великодній стіл.