Виборча хвиля

«Великій країні — великі вибори» — певне, від такого гасла відштовхувались індійські законодавці, створюючи виборчу систему країни. В Індії право голосу мають 714 мільйонів осіб, країна є велетенською мішаниною етнічних та релігійних груп, вибори часто супроводжуються актами насилля. Тому творці виборчого законодавства вирішили відкушувати пиріг частинами: голосування відбувається в п’ять етапів, упродовж кожного з них голосує інший регіон Індії, інша група штатів.

Цьогорічні вибори до нижньої палати парламенту є 15–ми з часу здобуття Індією незалежності. Учора відбувся перший тур голосування, в якому брали участь мешканці 124 виборчих округів. До 13 травня мають пройти ще чотири етапи виборчого процесу: 23 і 30 квітня та 7 і 13 травня. У країні організовано 828 тисяч 804 виборчі дільниці.

Результати виборів кожного туру не оприлюднюються, також заборонено подавати результати екзит–полів.

Загальні офіційні результати виборів будуть оприлюднені 16 травня. Новий склад парламенту збереться на перше засідання 2 червня.

Виборцям належить обрати на п’ятирічний термін 543 депутатів нижньої палати парламенту. Головна боротьба розгорнеться між правлячою і найстарішою партією країни — Індійський національний конгрес (ІНК), точніше, блоком, який вона очолює, та опозиційним блоком на чолі з партією «Бхаратія Джаната Парті» (БДП). Окрім них, сильні позиції мають комуністи та регіональні партії, які утворюють так званий «третій фронт». Загалом участь у виборах беруть 1055 партій.

Партія чи альянс, яка зуміє здобути більшість у нижній палаті парламенту, отримує право на формування нового уряду республіки. Перший блок очолює діючий глава уряду Манмохан Сінгх (ІНК), а другий — Лал Крішна Адвані (БДП). Один із них має шанси очолити новий уряд. За прогнозами місцевих політологів, жодна з двох провідних партій не набере достатньої кількості голосів для самостійного формування, тому їм доведеться шукати коаліційних партнерів серед малих партій.

Регіони, які брали участь у вчорашньому турі голосування, знаходяться в різних частинах, на півночі й у центрі, країни, і в них мешкають приблизно 140 мільйонів виборців. Відмова від територіальної компактності голосування в турах пояснюється заходами безпеки: більша роздробленість — менші масштаби можливих заворушень.

Охоронятимуть громадський порядок у процесі виборів два мільйони поліцейських, яких, за потреби, перекидатимуть із регіону в регіон. Перестороги не зайві, оскільки маоїстські пов­станці цьогоріч загрожують зірвати вибори, принаймні в окремих регіонах Індії. У перші години вчорашнього голосування загинули шестеро поліцейських, які підірвалися на закладеній маоїстами міні. Маоїсти також атакували виборчі дільниці в штатах Орісса та Біхар. В останньому вони вбили двох охоронців та поранили двох жінок, які прийшли голосувати, повідомляє Бі–Бі–Сі.

З ІСТОРІЇ

Індія здобула незалежність від Великої Британії 1947 року, після майже 30 років руху за визволення, лідерами якого були Махатма Ганді та Джавахарлал Неру.

Паралельно з незалежницькими настроями зростали суперечності між індуською та мусульманською спільнотами країни. Британці їх залагоджували, але після появи незалежної країни стримуючий фактор зник, тому територія колишньої Британської Індії була розділена на дві країни: власне Індію і Пакистан. Поділ особливо криваво проходив у Пенджабі та Бенгалії. У сутичках між індусами, сікхами та мусульманами загинуло півмільйона осіб, а 12 мільйонів стали біженцями.

З огляду на територіальні суперечки, між Індією та Пакистаном були дві війни: в 1965 та 1971 роках. Дві країни надалі ведуть гонку озброєнь, також і в ядерній галузі. Індія незмінно звинувачує Пакистан у втручанні в її справи, підбурюванні до сепаратизму у штатах з великою кількістю мусульманського населення.

Індія запозичила у британців засади демократичного державотворення, але модифікувала під місцеві умови.