Учора Апеляційний суд Києва дав чи подарував Володимиру Щербині ще один привід, висловлюючись фігурально, «змити» з себе геть усі земні гріхи, позаяк залишив чинним попереднє рішення Печерського райсуду столиці про скасування кримінальної справи про зловживання службовим становищем. Тепер Щербина претендує повернутися в мерське крісло.
Щоправда, нічого не повідомляється про судову перспективу щодо «бойового» заступника Щербини Вадима Попова, котрого разом із шефом, нагадаємо, затримали в рамках кампанії боротьби з корупцією 13 червня 2008 року під час спільної операції кримської міліції та Генпрокуратури. Обоє «йшли» по одній статті Криміналоного кодексу, а мера майже два місяці потому маринували в застінках Лук’янівського СІЗО.
Далі була підписка про невиїзд і восьмимісячна судова тяганина на тлі мітингувального вияву народної підтримки і співчуття. Як речовий доказ у справі проти градоначальника курортного міста і відставного підполковника КДБ фігурували 20 тисяч «зелених» й інші суми грошей, виявлені оперативниками в його службовому сейфі. А ще зацікавлені міліцейські чини і навіть представник начебто близької по духу Партії регіонів, голова кримської ВР Анатолій Гриценко (сам Щербина належить до осередку партії «Союз». — Авт.) привселюдно повідомляли, мовляв, в одному з приморських міст мер, зібравши підприємців, зобов’язав кожного з них внести до фонду міського розвитку по десять тисяч доларів. У кого їх не було, рекомендували брати банківський кредит. «Це якраз і є корупція у натуральному вигляді, — сказав тоді кримський спікер. — І ми цілком підтримуємо правохоронні органи у наведенні порядку там, де виявляються такі обурливі факти».
Тепер, виходить, ці «натуральні» факти не підтвердилися. Чи вкотре йдеться про дивну «гуманність» наших київських судів?