Майже не виникає сумнівів, що голову Нацради Віталія Шевченка «підуть» уже найближчим часом: у переддень початку мовлення на вже колишній FM–хвилі Radio One «Радіо Алла» Національна рада з питань телебачення та радіомовлення України таки задовольнила відставку пана Куруса, який написав заяву услід за головою Віталієм Шевченком. Як «УМ» уже писала, конфлікт усередині наглядового за мовниками органу виник після протесту пана Шевченка та пана Куруса проти передачі української хвилі грошовитим російським інвесторам на чолі з Аллою Пугачовою. Тепер будемо «насолоджуватися», говорячи словами члена Нацради Тетяни Мокріді, «на новій хвилі державною мовою».
Ось лише в якій країні ця мова є державною, а пісня — рідною — нині й запитати в нікого. Бо з «Лєпєстками с бєлих роз», за якими учора вранці на «Радіо Алла» з’явилася ще низка композицій переважно з репертуару молодих років Примадонни і точно не державною мовою. «Лише годину зранку, поки їхала на роботу, послухала оновлену хвилю і можу сказати одне: «хвиля» перетворилася на репродуктор російської «попси». З українського, якщо, звісно, Пугачова ще не стала народною артисткою нашої держави, там можна виокремити хіба деяких наших співаків. Однак і їхні пісні, зокрема Ірини Білик, звучали російською», — ділилася вчора враженнями від ребрендінгу колега, колишня палка шанувальниця «Radio One».
Що змінилося у самій Нацраді — наразі пояснити важко. «Більшість членів, як правило, підтримували рішення колишнього першого заступника Ігоря Куруса, однак у певний момент усе змінилося, і стосунки загострилися», — зазначила в коментарі «УМ» заступник редактора інтернет–видання «Телекритика» Леся Ганжа. Важко не погодитися, але хочеться додати: і продовжує змінюватися. Наприклад, члени Нацради одразу ж призначили на місце Ігоря Куруса Андрія Мірошниченка. А також підпорядкували собі право призначати позапланові перевірки мовників, тоді як раніше направити перевірку, окрім як за колегіальним рішенням Нацради, міг і одноосібно її голова.
Водночас, йдеться у повідомленні прес–служби Нацради, заяву Віталія Шевченка не розглядали, оскільки він перебуває у відпустці. Утім, схоже, йдеться лише про формальність. Адже заява про відставку з посади голови — не звільнення. Отож її можна було б задовольнити й без присутності пана Шевченка. Зрештою, якщо члени Нацради так бажають дивитися «жертві» у вічі, можна було б попросити Віталія Федоровича перервати відпустку.
«Я дійсно пішов на тиждень у відпустку, але який це має стосунок до справи? Це не забороняло задовольнити моє клопотання», — дивувався у коментарі «УМ» пан Шевченко. На запитання, чи має намір щось аргументувати поки ще чинний голова Нацради, він каже, що «написаного у заяві достатньо». «Врешті, — резонно додає він, — якщо їм так потрібні мої пояснення, могли б попередити про засідання, і я перервав би відпустку».