Чистий четвер. Пік приготувань до Великодня випадає на четвер цього тижня. На світанку цього дня звичай велить помитися біля криниці або річки. До четверга оселя має бути прибрана, чиста. Цього дня слід пекти паски, а хто не встигне — пектиме вже в суботу, адже в п’ятницю традиція забороняє пекти хліб. У четвер годиться писати писанки. Увечері в церкві відправляють «Страсті», згадують муки, які терпів Христос. Протягом відправи кожен тримає велику запалену свічку, що зветься «страсною». Цю свічку намагаються донести від церкви до дому запаленою, її вогник символізує духовне світло. Для охорони свічі від вітру використовують ліхтарики. Колись їх робили з кольорового паперу чи скла, а сьогодні часто — з пластикових пляшок чи стаканчиків (їх, все ж, можна розмалювати). Страсну свічку зберігають біля образів до наступного Страсного четверга.
Страсна п’ятниця — це день суворого посту, ревні християни нічого не їдять до виносу плащаниці. Цього дня не годиться співати, і навіть дзвони церковні мовчать. По церквах виносять із вівтаря і покладають на середину храму плащаницю (священне зображення Спасителя, який лежить у гробі).
У Велику суботу довкола храму несуть плащаницю — на згадку про зішестя Христа до пекла і про перемогу Його над смертю.
А господині завзято печуть паски, пироги з сиром і маком, струхлі–струделі, запікають сир, пряжать молоко і фарбують крашанки.