Микола Щепець: Восени може бути спалах інфекцій

10.04.2009

Шпальти «Столиця» дісталися щурі та кліщі. Разом з енцефалітом, лептоспірозом та хворобою Лайма. Про них ми говоримо з Миколою Щепцем, який попереджає: якщо просто зараз не запланувати певні санітарні заходи, на київських пляжах цього літнього сезону купатись буде не можна (як і сидіти на піску чи під кущами). Але такі заходи ніхто не планує, та й планувати не збирається. Підприємство «Плесо», яке підчищало всіляку хвостату нечисть, тріщить по швах. До гігієни нікому немає діла, зате є діло до прибутків. Швидше за все, прибережні землі Києва так чи інакше перейдуть у приватні руки. І це ще півбіди. Друге горе в тому, що ці приватні руки навряд чи дадуть собі раду з дератизацією. Тож на Київ чекає доля міста Гаммельна, яке, як відомо з роману Сельми Лагерльоф та поеми Марини Цвєтаєвої, погано скінчило. Спочатку місто заполонили щурі, а потім... Словом, як завжди, схаменувся керівний люд надто пізно. Що ж до Києва, то наразі ми маємо радикальне скорочення кадрів у «Плесі» та повне нерозуміння того, що столичне водоймище — це не просто додаток до чиєїсь дачі, а ще й ціле море проблем. Чи принаймні озеро...

 

— Пане Миколо, коли створено ваше підприємство і що знаходиться у його підпорядкуванні?

— Створено 3 липня 1995 року для охорони, утримання та експлуатації внутрішніх водойм Києва. З 1997–го опікується ще й пляжами та рятувальниками. А київські громадські пляжі та рятувальники з’явились у місті ще в 1875 році.

— Пізніше з державної власності «Плесо» перейшло в комунальну?

— Ні, підприємство було «державним комунальним». Тому що землі водного фонду в Києві не розділені на державні та комунальні. А утримувати їх довелося «Плесу». Саме це й була головна мета його створення — щоб цими землями було кому опікуватися.

— А якою була мета вашого усунення?

— Прибрати людину, яка володіє значним обсягом інформації. Суд встановив істину щодо мого звільнення, але поновлення мене на роботі так і не відбулося.

— Які плани має ваш наступник, чи то пак суперник, пан Смикун щодо прибережних земель? Чому всі почали говорити про ліквідацію київських пляжів?

— Тому що пляжі почали переводити в категорію «зон відпочинку біля води». А ця категорія не є захищеною з точки зору законодавства. Окрім цього, Смикун хоче показати, що «Плесо» є непотрібною структурою. Тож, ліквідовуючи пляжі, він видає попередження щодо звільнення 216 осіб. До їх числа входять робітники благоустрою; робітники, що наглядають за громадськими туалетами; працівники, які опікуються прибережними смугами і різними ділянками води; рятувальники та медсестри. Плюс скорочують 133 сезонних працівники. То хто буде прибирати на пляжах? Ніхто. Власне, зараз розглядається можливість передати прибережну землю у приватні руки. Під виглядом оренди абощо. Поняття «громадські пляжі» просто нівелюється. Не вірите — пройдіться по пляжах самі. Цими вихідними була прекрасна погода, але як виглядали при цьому пляжі? Чи відпочивали на них люди?

— А хіба ще не зарано?

— Пляжі треба готувати до відкриття. Процес триває до 15 травня, але на сьогодні цілу низку робіт узагалі не заплановано. Пляжі не будуть офіційно відкриті, якщо на них не буде рятувальників та медсестер. Хоча, звісно, люди будуть купатися. Ми ж не можемо їм цього заборонити. І загородити озера парканами — теж. Але який стан водоймищ? Санітарна служба вже попередила, що в жодному разі не можна припиняти роботи з санітарної очистки води і що звільнення працівників є неприпустимим.

— А якою особливою інформацією ви володієте? Вона якось пов’язана з ризиками купання на непідготовлених пляжах?

— Уявіть, що буде, якщо не запланувати заходи з дератизації (а це — боротьба з гризунами та лептоспірозом). З 1999 року в нас не було жодного захворювання, а за останній рік — шість випадків. Бо вже два роки поспіль така робота фактично не виконується. А проводять її зазвичай у шість турів — три весняних і три осінніх. І якщо до осені дератизацію не провести, однозначно буде спалах інфекції. Це по–перше. По–друге, не проводять протикліщові заходи. Ніхто не косить траву і не доглядає кущі в місцях відпочинку людей, а це значить, що для кліщів створені всі умови. А серед цих комах є, як усім відомо, і переносники енцефаліту та хвороби Лайма. По–третє, є проблеми з піском на пляжах. Його ж треба міняти час від часу! Останній раз пісок завозили у 2007–му — це було ще при мені. Якщо сьогодні на підприємстві працює 594 особи, а 216 із них буде звільнено, це означатиме, що більше третини робітників буде втрачено.

— Тож на осінь ви прогнозуєте спалах інфекційних захворювань?

— Усе може бути. Якщо й далі все йтиме так, як іде зараз. За відсутності дератизації популяція гризунів дуже швидко відновлюється. І майже всі вони будуть переносниками лептоспірозу. Особливо враховуючи їхню здатність до розмноження. А прогноз, власне кажучи, не мій, а санітарних лікарів...

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>