У суботу ввечері, як тільки стемніло, на затоці за Венеціанським мостиком французи відкривали щорічний культурний фестиваль виставою «Дивацтва на воді» театру «ІлотопІ». Дніпро на годину перетворився на європейську сцену, з євроосвітленням, єврозвуком, євродекораціями, акторами і карнавалом. Тільки організація свята була цілком звичною — нашою: глядацька площа обмежувалася невеликим пляжем, а людей прийшло на цілий стадіон, на пляжі відгородили VIP–зону, а тубільці, які виглядали з дерев, дахів, а деякі так і чекали на мосту, коли випливуть «стєнькі разіна чєлни», топталися по всьому узбережжю, виглядаючи ті дивацтва. Слава Богу, сюжет у цій виставі, якщо й був, то роль його — десята, увесь фокус — у картинці, поєднанні костюмів, незвичного для води реквізиту, світла, ефектів, бо ті, хто все–таки добредав до вистави, могли помилуватися на королеву в червоній сукні, яка випливає на велетенському колесі, або короля, що веслує на ліжку, на патруля на велосипеді чи машину з валізами на даху. Маємо надію, що феєрверки побачили всі, але феєрверками киян не здивуєш.
Минулого року «Французька весна» відкривалася повітряною виставою, і космічний корабель було видно на пів–Києва. Якщо «Дивацтва на воді» проходили б на великій затоці, тоді за відкриттям «Французької весни» могли б спостерігати по обидва боки Гідропарку.