Благовіщення — одне із 12 основних церковних свят, третє за значенням після Великодня і Різдва. Відзначається за дев’ять місяців до Різдва. Це радісне тихе свято з року в рік нагадує віруючим про добру новину, принесену ангелом–вісником понад дві тисячі років тому: Бог із людьми, Він не забуває про них і дарує їм свого наймилішого Сина. Саме відтоді почалася нова ера людства. Скромна Марія, на противагу лукавій Єві, відповіла на дивне повідомлення ангела: «Я слугиня Господня, нехай буде мені по твойому слові». І встановила точку відліку іншої історії — виходу назустріч Воскресінню.
Церква стала відзначати це свято у IV столітті. У Назареті, де архангел Гавриїл повідомив новину Діві Марії, побудовано храм Благовіщення. Духовний сенс свята для християнина в тому, щоб бути уважними і тихими. «У такий спосіб ми зможемо розрізнити серед усього, що бачимо і чуємо, саме те, що нам дійсно потрібно, що Бог хоче для нас донести. Хто хоче мати зміни, хай найперше шукає тишу і уважність, щоб знати, що і як змінити», — нагадує отець Віталій Тарасенко.
У народному календарі Благовіщення — це свято пробудження природи, звільнення від зимових оков і оновлення усього живого. Небеса відкриваються для людських душ, а земля — для засіву. Українці вірили, що від Введення до Благовіщення не можна працювати на землі. Після 7 квітня ж земля звільняється. Цього дня є звичай випускати на волю птахів із кліток: щоб співали на волі й прославляли Бога.