Поки «Леопольд» у Ізраїлі...

04.04.2009

Як то кажуть, кіт — за поріг, і... Київрада починає нормально працювати. Підбиваючи підсумки останньої сесії, можна з упевненістю сказати, що оздоровчі процедури Черновецького йдуть на користь усім. Навіть тим, хто не лікує «кашель» в Ізраїлі активним шопінгом та двома найдорожчими масажистками. (Так пліткують про мера таблоїди, хоча — перефразовуючи Остапа Бендера — до питання, яке ми зараз розглядаємо, гедонізм Чернівецького не має безпосереднього стосунку).

Отже, повертаючись на Хрещатик, 36. Депутати столичного «парламенту» успішно скасували своє рішення про створення у Києві єдиного патологоанатомічного бюро. Нагадаємо, що за нього Київрада проголосувала не далі як 22 січня цього року. («УМ» писала про ризики, що супроводжували б запровадження у життя подібного рішення). Власне, «передумали» міські достойники не просто так: прокуратура Києва винесла протест на дану постанову, який довелося задовольнити.

Не зупиняючись на досягнутому, депутати також перекреслили рішення від 27 листопада 2008 року про порядок розміщення «малих архітектурних форм» та «тимчасових споруд». І про війну довкола МАФів наша газета теж писала достатньо. Якщо одним рядком, то головна складова конфлікту полягала у передачі кіосків у підпорядкування комунальному підприємству «Київське інвестиційне агентство», тоді як власники торговельних точок виступали проти будь–яких посередників між ними та містом.

Зрештою, Київська міська рада на вимогу прокуратури скасувала і введення плати за в’їзд на територію Києва не зареєстрованих у місті (транзитних) автомобілів. Це рішення було «ровесником» патологоанатомічного бюро — його також ухвалювали 22 січня. Ознайомившись із вимогами прокурорів, комісія Київради з правопорядку, регламенту та депутатської етики визнала їх обґрунтованими. Тож тепер транзитним автомобілям можна рушати на Київ без сплати мита.

 

ДО РЕЧІ

Така турбота про інтереси автомобілістів, кіоскерів та покійників не може не радувати, але якби депутати Київради бачили б трохи далі Хрещатика, вони б знали і те, що на Троєщині третій день немає води. Ані гарячої, ані холодної — жодної. ЖЕКи Деснянського району на телефонні дзвінки не відповідають, хоча й без них відомо, що сталася велика аварія на вулицях Бальзака і Сабурова. Нині там працює ремонтна бригада, яка лагодить діряві труби, запевнили «УМ» у прес–службі «Київводоканалу». Коли роботи будуть завершені — невідомо. Між іншим, запаси питної води у найбільшому троєщинському універмазі BILLA розпродані з небаченою швидкістю — на полицях лишилась тільки газована вода. Життєдайну H2O мешканцям Троєщини ніхто не підвозить. Як завжди, люди викручуються самі — хто як може...

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>