«Зірки і смуги вбиті в полюс 6 квітня 1909 року». Прочитавши зміст такої телеграми за підписом Роберта Пірі в газетах, американці мали відчути гордість за свого співвітчизника, якого гаряче підтримували упродовж багатьох років. За тим, як наполегливий офіцер ВМФ США готується до підкорення Північного полюса, живучи в далекій холодній Гренландії серед ескімосів, із зацікавленням стежила вся країна. Та коли 6 вересня 1909–го на Велику землю прийшло тріумфальне повідомлення полярника, урочистість моменту було дещо зіпсовано. Адже менше, ніж за тиждень до того — 1 вересня — з Гренландії надійшла дуже схожа телеграма від іншого американця, Фредеріка Кука. Він стверджував, що досягнув Північного полюса ще раніше — 21 квітня 1908 року.
А незабаром розгублені американці прочитали ще одну телеграму від Пірі: «Майте на увазі: Кук усіх просто надурив. Він не був на полюсі ні 21 квітня 1908 року, ні в будь–який інший час». Так спалахнула суперечка, яка триває й досі: кого ж насправді вважати першопідкорювачем Північного полюса. І хоча не виключено, що насправді до північної «маківки Землі» не дійшли обидва дослідники, прихильники Пірі чи Кука затято намагалися довести, що бреше саме опонент. Адже зібрати докази на користь того, що «свій» каже правду, було значно складніше. Так чи інакше, Кук зрештою зазнав поразки — й Американське географічне товариство, і спеціальна комісія, яку створив Конгрес США, визнали: першими людьми, які побували на Північному полюсі (або «так близько від нього, що це можна вважати тим самим»), стали члени саме експедиції Пірі. Відтак 100–річчя підкорення однієї з верхівок земної кулі людство відзначає 6 квітня.
