Тепер водити хороводи на полюсі може кожен багатій.
Довгі роки кропіткої підготовки, десятки марних спроб і розчарувань, відморожені кінцівки, важкі випробування і навіть смерть — усі ці виклики, які поставали перед мужніми підкорювачами Північного полюса 100 років тому, нині залишилися хіба що у книжках. Тепер на перешкоді охочим підкорити крайню північну точку земної кулі стає хіба порожня калитка. На початку третього тисячоліття експедиції на Північний полюс доступні кожному, хто може викласти за такий викид адреналіну кругленьку суму.
Нині ви можете стрибнути на «верхівку земної кулі» з парашутом, увіткнути в умовний полюс прапор своєї країни чи банер «Тут був Вася», сфотографуватися біля нього й тут–таки подзвонити мамі, щоб повідомити про своє досягнення. А якщо ваш начальник відмовляється дати відпустку, проблему вирішує «екскурсія вихідного дня». Щоправда, на всяк випадок таки бажано взяти зайвий відгул–два, бо погода в тих широтах непередбачувана, тож виліт із полюса або на нього може трохи затриматися. Ну й, зрештою, вам же ще треба добратися до норвезького міста Лонгіїр, що на острові Шпіцберген, звідки стартують усі туристичні експедиції на Північний полюс.
В інтернеті можна знайти кілька фірм, які пропонують таку розвагу. Наприклад, за адресами www.northpole.ru, www.northpolextreme.com, www.abtt.com.ua. Там же ви можете ознайомитися з детальним описом кожної екскурсії, дізнатися, що потрібно брати в дорогу, тощо.
Але якщо кортить вирушити на маківку планети негайно, то вас чекатиме розчарування. Через складні погодні умови, які не дозволяють збудувати льодовий аеродром (кілометрову злітну смугу криги розчищають привезені гелікоптерами бульдозери) в інший час, експедиції на Північний полюс організовують протягом єдиного місяця в році — квітня. До речі, найближча з них, яку пропонує українське Агентство ділових подорожей і туризму, почнеться 7 квітня. Однак зазвичай заявку треба подавати раніше, тому доведеться планувати мандрівку вже на наступний рік.
Приблизна програма стандартної експедиції на Північний полюс така. Першого дня у Лонгіїрі — найпівнічнішому у світі поселенні з найпівнічнішим у світі аеропортом, куди здійснюються регулярні рейси, — туристи зустрічаються з інструктором. Він проводить інструктаж, відповідає на запитання, допомагає спакувати спорядження і видає експедиційний одяг.
Переночувавши в готелі, підкорювачі Північної вершини земної осі літаком Ан–74 (час у польоті — дві з половиною години) вирушають у дрейфуючий льодовий табір Барнео — науковий і туристичний центр Арктики, який щороку у квітні розбивають приблизно на 89–му градусі північної широти (до речі, Фрітьоф Нансен свого часу з великими труднощами зміг дійти лише до 88–го градуса). Там туристи ставлять намети, в яких проведуть наступну ніч, і вечеряють.
Далі, залежно від того, на скільки днів розрахована подорож, гелікоптер Мі–8 доставляє мандрівників або одразу до географічного Північного полюса, або до іншого табору, з якого до головної мети своєї подорожі день–два доведеться добиратися на лижах і з собачими упряжками.
Прибувши на місце призначення, щасливі підкорювачі втикають прапори у вказану інструкторами точку — умовний полюс, фотографуються і користуються правом на двохвилинний дзвінок по супутниковому телефону.
Далі — знову Барнео і переліт у Лонгіїр, де послідовникам Пірі, Кука та інших підкорювачів арктичних льодів в урочистій обстановці видають сертифікати про підкорення Північного полюса. Наступний день зазвичай вільний — він є резервним на той випадок, якщо погодні умови завадять у призначений термін досягти полюса або вилетіти з Барнео.
20 тисяч євро — і ти майже Пірі
Вартість «більшої» експедиції становить 18 900 євро з людини. У цю суму, окрім перельотів між Лонгіїром, Барнео та Північним полюсом, входить оренда експедиційного одягу та оснащення, дзвінок по супутниковому телефону, послуги гідів та інструкторів. За страхування, спиртні напої і проживання в Лонгіїрі доведеться платити окремо. Так само, як і за переліт із рідного міста до Лонгіїра — турагенції вказують суму близько тисячі доларів на квиток туди й назад, але якщо постаратися, то можна трохи й заощадити. Скажімо, долетіти до Осло рейсом бюджетної авіакомпанії «Віззейр» (станом на 6 квітня вартість перельоту з Києва становила 500 гривень, але буває й дешевше), а вже на місці шукати дешеві варіанти транспорту до Шпіцбергена. Хоча, наважившись викласти із власної кишені майже 19 тисяч євро, економити на кількох сотнях доларів навряд чи доведеться.
Є й більш бюджетні варіанти — скажімо, одноденна експедиція на Північний полюс обійдеться «лише» у 10—11 тисяч євро.
А тим відчайдухам, яких вабить саме романтика небезпечної подорожі через арктичні льоди «своїм ходом», турфірми пропонують екстремальний варіант — 23–денний тур вартістю майже 20 тисяч євро. У його рамках учасники експедиції 15 днів шурують до Північного полюса на лижах (старт — Барнео), ночують у наметах і мають нагоду уявити себе першими полярниками. На зворотному шляху випробування не передбачені — з полюса мандрівників забирає гелікоптер.
Сконцентрувавши найбільше міжнародних банків та облаштувавши у своєму порту базу для найбiльших круїзних лайнерів світу, воно справляє враження пістрявого космопорту, в якому комфортно почуваються представники найнесподіваніших етносів і націй. >>
...Шрі-Ланка з’являється під крилом літака зненацька і нагадує згори зелений листок, що загубився серед смарагдово-синіх вод Індійського океану. Більша частина острова вкрита густими тропічними лісами, помережаними звивистими лініями численних ланкійських рік. >>
На Поділлі серед природних феноменів більш відомі Дністровський каньйон та Подільські Товтри, які, за результатами iнтернет-опитування, потрапили до семи чудес природи України. Адже вони доступні погляду кожного. А про занурений у вічну темряву світ подільського карсту, масштаби якого важко піддаються уяві і який тільки частково відкрив свої таємниці, знає обмежене коло осіб. >>
Якщо є бажання пізнавати щось нове, відсутність закордонного паспорта і кругленької суми не перепона. Святковим дивом може стати подорож в Україні. І необов’язково їхати у розрекламовані Львів, Чернівці, Ужгород чи Київ. Про нові маршрути і їх цікавинки розповiдають ведучі подорожніх рубрик на телеканалах Валерія Мікульська і Наталія Щука. >>
Стереотипи — річ уперта: більшість вважає, що курортна Туреччина — то передусім Анталія. І весь прилеглий до неї південний регіон — Аланія, Кемер, Белек... Туди вітчизняні турфірми традиційно скеровують клієнтів, пропонуючи готелі на різні смаки, туди відправляють чартерні літаки. >>
Ми йдемо по маршруту, прокладеному понад тисячоліття тому. На шляху — вимурувані з дикого каменю церкви, обнесені кріпосними стінами монастирі й замки феодалів, середньовічні притулки для пілігримів (альберге) і харчевні. А попереду, позаду — пілігрими, що йдуть в одному напрямку — до іспанського міста Сант-Яго де Компостела. >>
