Ксенофобією по голові

Луганщина отримала шанс стати батьківщиною першого в Україні повноцінного кримінального процесу, темою якого є ксенофобія і розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Особливого резонансу справі додає той факт, що переслідуватимуть не якогось маргінала, а людину, яка встиг­ла побувати на вищих щаблях державної влади.

Микола Песоцький — колишній народний депутат України, екс­член СДПУ(о), екс­голова Держкомітету з матеріального резерву від партії Медведчука періоду його розквіту — вивісив на вулицях Луганська кілька бігбордів із власним зображенням і недвозначним закликом: «Слов’яни, очистимо Луганщину для себе!» (російською мовою). Один щит — просто навпроти Управління СБУ в Луганській області.

Заклик дуже не сподобався меру міста, а надто його заступникам, серед яких аж двоє — вихідці з Грузії. Перший заступник мера Маноліс Пілавов повідомив журналістам: «Я звернувся до міського голови з проханням, аби він підписав листа на ім’я начальника СБУ, і щоб СБУ розібралася з цим товаришем. Тому що такі гасла нормальна людина не писала б». «Я вважаю себе луганчанином. За національністю — грек, народився в Грузії. Те, що пише цей слов’янин на бігборді, стосується, мабуть, перш за все таких, як я», — каже пан Пілавов.

Того ж дня міський голова Сергій Кравченко підтвердив: лист пішов, і не лише до СБУ, а й до прокуратури.

Винуватець скандалу Микола Песоцький нині очолює майже нікому не відому політичну партію під назвою «Народнотрудовий союз України». Але до того Микола Федорович устиг побувати і першим заступником голови Луганської обласної державної адміністрації, членом парламенту, і головою держкомітету, тобто фактично — міністром «пізнього» Кучми і «раннього» Януковича. Перед тим був засновником обласної організації СДПУ, коли партія ще не мала доважку «(о)». Сьогодні ж пан Песоцький є одним із найзапекліших критиків обласної влади. Причому критикує її з позицій, які, м’яко кажучи, іноді здаються суперечливими.

Порівняно недавно на сесії обласної ради ухвалили звернення до прокуратури — тоді депутатам не сподобалася стаття Песоцького, надрукована в кількох обласних газетах, де він висловив здивування непропорційно великою кількістю вихідців із Кавказу, що обсіли кабінети міськ­виконкому. У відповідь на закиди опонентів автор пояснив, що його турбує не так національність цих чиновників, як історія їхньої появи на луганському обрії. Мовляв, чи не пов’язано це з корупцією в органах, які повинні контролювати міграційні процеси? За які заслуги перед державою вони так швидко отримали українське громадянство?

«Бігборд, з приводу якого різко відгукнувся Маноліс Пілавов, має винятково екологічний характер, — пояснює тепер Песоцький. — Я закликаю покращити санітарний стан населених пунктів, а не переслідувати представників тих чи інших національностей. До речі, Маноліс Васильович у Луганську, як перший заступник міського голови, відає підтриманням чистоти. Отож нехай краще займається своїми прямими обов’язками. А те, що він скрізь бачить націоналізм, — проблеми його рівня розвитку».

Микола Песоцький висунув ще один аргумент на свою користь — згадав, що за освітою є біологом. І оцінив ситуацію: регіон стоїть на порозі епідемії. Дивним чином, його думку поділяє й Маноліс Пілавов. На тій самій пресконференції перший заступник мера заявив: «Ми з міським головою зробили об’їзд нашого міста і були шоковані тим, що в нас відбувається, особливо за основними будівлями, в районі лісосмуг, кладовищ. Наші городяни перетворили кладовища на звалище твердих побутових відходів...»