Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу вирішили запросити білоруського президента на установчий саміт програми «східне партнерство», який 7 травня заплановано у Празі (на цей саміт запрошено і Президента України Віктора Ющенка). Білоруська опозиція вважає, що ЄС дає надто великі аванси «останньому диктатору Європи», а Росія дає зрозуміти, що взагалі не бажає бачити Білорусь у «Східному партнерстві».
Згодні з ініціативою долучити країну до «Східного партнерства» опозиційні сили Білорусі водночас висловлюються проти запрошення Олександра Лукашенка на саміт до Праги. «Ми вважаємо це спробою заморозити «лукашизм», — каже в інтерв’ю «УМ» заступник голови партії «Білоруський народний фронт» Вянцук Вячорка. — За шість місяців, відколи було частково скасовано санкції ЄС, Лукашенко не продемонстрував готовності до лібералізації, по суті в країні нічого не змінилося». Вячорка має на увазі продовження тиску на демократичні організації та появу нових політичних в’язнів. Тепер за ґратами сидять Микола Автухович, Юрій Леонов, Володимир Осипенко, котрих підозрюють в умисному заподіянні шкоди співробітнику міліції. Утім європейські правозахисники наразі не визнали цих людей в’язнями совісті, тому ставлення до цього питання неоднозначне.
Єдиний з опозиціонерів, котрий схвально відгукнувся про запрошення Лукашенка на саміт, — Олександр Мілінкевич, екс–кандидат у президенти, а нині лідер руху «За Свободу!». Він вважає, що «контакти європейців з офіційним Мінськом, зняття санкцій і залучення до програми партнерства може реально демократизувати існуючий у Білорусі режим та пом’якшити наслідки економічної кризи, що є дуже важливим для простих білорусів».
Водночас і прихильники, і противники запрошення білоруського «бацьки» на саміт «Східного партнерства» упевнені: Лукашенко й нині більше тяжіє до Росії, ніж до Європи. «В європейському напрямку Лукашенко посилає тільки слова, а в російському — справи, — каже Вянцук Вячорка. — Підписана угода про створення з Росією єдиної системи ППО, Білорусь входить у Ташкентський договір, що фактично перетворюється на мілітарну організацію, білоруський рубль великою мірою прив’язаний до курсу російської валюти».
Не відмовила остаточно Білорусь і наполяганням росіян визнати незалежність Абхазії та Південної Осетії. Раніше офіційні особи Білорусі неодноразово заявляли, що це питання мусить розглянути чергова сесія парламенту. Однак на сьогодні це питання не внесено в регламентний план парламенту. Радше, саме тому Москва і відмовила Лукашенкові в наданні кредиту на 100 млрд. російських рублів. Щоправда, Мінськ негайно попросив черговий — на два млрд. доларів. Тому політичні оглядачі припускають, що питання про визнання сепаратистських республік Грузії ще не закрите. Тривожить воно і європейців. Комісар із зовнішніх стосунків та політики добросусідства Єврокомісії Беніта Ферреро–Вальднер попередила, що визнання самопроголошених республік ускладнить шлях Білорусі до «Східного партнерства». Сама єврокомісар так і не доїхала до Білорусі, хоча її візит планувався на середину березня. Крім того, несподівано відтермінували візит до Мінська і делегації Європарламенту, передбачений на 31 березня. Схоже, в кулуарах дипломатичних відомств Білорусі та Євросоюзу тривають непримиренні торги.