«Учена» трава зіллю не ворог
Незважаючи на успіхи офіційної медицини, у сучасних українців не слабне цікавість до лікарських рослин та народних цілителів. Поклоніння перед ними інколи призводить до цілковитого ігнорування наукової фітотерапії, а це вкрай небезпечний симптом. Пригадую розмову з Федором Івановичем Мамчуром у січні 1996–го, незадовго до його смерті. Знаний івано–франківський професор–уролог, хірург і не менш відомий в Україні учений–фітотерапевт, автор циклу книг і довідників про лікування травами застерігав від сліпої віри в різношерстих знахарів, серед яких трапляються і віртуози, і шарлатани. Винахідник «Уролесану» прогнозував найліпші перспективи фітотерапії у співпраці наукової і народної медицин. Традиції, закладені Федором Івановичем, нині продовжує група прикарпатських учених, серед яких — молодий доктор фармацевтичних наук, завідувач кафедри фармації Івано–Франківського національного медичного університету, один із найавторитетніших знавців лікувальної флори Карпат Андрій Грицик.