Пакету не вийшло...

Учора Верховна Рада ухвалила частину так званого «антикризового пакету–2»: підвищили ставки акцизу на алкогольні та тютюнові вироби. Натомість Прем’єр так і не дочекалася підтримки інших своїх ініціатив, які залишилися «підвішеними» у повітрі. За її словами, «голосування з трьох [законопроектів] було цинічно зірвано», незважаючи на врахування урядом усіх поправок Президента. «Команда народних депутатів, яка підпорядковується Президенту і голові його секретаріату Віктору Балозі, не проголосувала, діючи, очевидно, за принципом: чим гірше — тим краще, хоча попередньо всі позиції були домовлені, — сказала вона і додала: — Отримати кредит від МВФ тепер, мабуть, не вдасться».

«УМ» проаналізувала, як урядові ініціативи — вже підтримані й наразі відкладені — можуть уплинути на економіку держави.

Ви впевнені, що ці гирі золоті?..

Аналітики переважно вітають намагання уряду максимально використати державні «засіки». «Влада сьогодні зуміла знайти чимало додаткових можливостей для фінансування, вдосконалює адміністрування — щоб ці гроші потрапили до казни. Це благотворний вплив кризи на управління країною», — каже «УМ» президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер. Утім економісти застерігають: далеко не всі методи, які запропонував уряд, є коректними та, головне, дієвими.

Одна з найголовніших ідей бюджетних змін — доходи вітчизняного фінплану планується збільшити з 238,9 до 245,6 мільярда гривень. Головним чином завдяки розмитненню спірного газу «Росукренерго» та нововведенню: до кінця нинішнього року Нацбанк має переводити до держбюджету свої поточні доходи авансом. Перший заступник глави секретаріату Президента Олександр Шлапак ініціативу щодо НБУ одразу ж назвав протизаконною. Експерти ж вважають, що нові умови зарахування коштів не здатні серйозно вплинути на доходну частину. «Авансові платежі — технічна справа, яка служить для заповнення так званого «касового розриву» (податкові платежі за попередній місяць надходять у 20–х числах. Тож перші дві декади казна зазвичай напівпорожня. — Авт.)», — коментує «УМ» директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський. «Тим паче що в січні нинішнього року Нацбанк уже проводив авансові платежі. Тож ідеться, на мою думку, про юридичний супровід практики, яка вже існує», — стверджує «УМ» експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. Попри труднощі з розмитненням газу — аж до Стокгольмського арбітражу — незрозуміло, чому метод авансових платежів, який не став панацеєю у січні–лютому, перетвориться на неї після голосування у Раді?

Пенсії від Золотої рибки

Чи не найгостріша дискусія нині точиться навколо Пенсійного фонду. Законопроект про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування депутати провалили. Українська політична опозиція, експерти, у тому числі з Міжнародного валютного фонду, вимагають заощаджувати: збільшити пенсійний вік, скасувати виплати працюючим пенсіонерам тощо. «На мене щодня тиснуть, щоб я ухвалила ці рішення», — заявила Юлія Тимошенко в телеефірі й додала, що на таке вона ніколи не погодиться. В «антикризовому пакеті–2» про збільшення пенсійного віку не йдеться. Натомість Прем’єр пішла у зворотному напрямку: перед­бачила збільшити (!) пенсійні виплати жінкам — за допомогою нового коефіцієнту, який не враховуватиме зменшення заробітків під час декретної відпустки. А суб’єкти, які працюють на спрощеній системі, дістануть право самим визначати пенсійні внески. «Чим більше вони будуть платити страховий внесок, тим більше буде нарахована пенсія», — пояснила Юлія Тимошенко, наголошуючи, що пенсійна система стане ще справедливішою.

«І тут з’являється закономірне питання: звідки взяти гроші? — перепитує Олександр Пасхавер. — Ситуація з Пенсійним фондом катастрофічна, реформу, яку країна мала провести до 2007 року (тоді це вдалося би зробити «малою кров’ю»), не здійснили. Кількість працюючих скорочується з кожним роком, але Юлія Тимошенко ніколи не відмовляється від своїх соціальних пріоритетів. Але як вона реалізовуватиме їх — велике питання!».

Спробувала відповісти на нього депутат від фракції «НУНС» Ксенія Ляпіна: Прем’єр буцімто «витрушуватиме» малий бізнес. За її підрахунками, з квітня підприємці доплачуватимуть до Пенсійного фонду 123,5 гривні на місяць, а з травня — цілих 138 гривень. Іншими словами, керівник Кабміну свідомо утискає прошарок громадян, який може суттєво фінансувати бюджет, аби завоювати симпатію у тих своїх співвітчизників, які зазвичай активно приходять голосувати... Втім, пенсійні зміни сьогодні — справа, яка вимагає великої мужності від політика та передбачає великі законодавчі зміни. «Погіршення життя наших співгромадян заборонено Конституцією, інші законодавчі акти вимагають індексації доходів», — каже Олександр Жолудь. Аналітики переконані, що дієвих кроків у напрямі пенсійної реформи нині чекати не доводиться, найімовірніше джерело грошей — друкарський верстат. Як наслідок — черговий виток інфляції. Дуже болючий, до речі, на тлі девальвації гривні.

За кермом тільки мільйонери

Найпростіший і водночас найнебезпечніший механізм, аби заробити грошей, який має держава, — збільшувати фіскальні відрахування. Найбільша проблема — тонко відчувати межу, коли «тиснути» вже стає небезпечно, і податки руйнують ділову активність. Уряд Юлії Тимошенко останнім часом робив уже багато спроб збільшити обов’язкові платежі — і в багатьох випадках повертав назад. Останні ідеї Кабміну, за які вчора голосувати нардепи: збільшити акциз на спиртні напої від 1,5 до 13 (!) разів. Так, виробники натуральних вин, які й так майже відійшли від класичної технології, змушені будуть платити уп’ятеро більше, а акциз на вермути зросте від 2,6 до 34 гривень за літр. Ті українці, які, подібно європейцям, обирають не «біленьку», а малоалкогольний натуральний продукт, змушені будуть розкошелюватися.

Головна перемога уряду — підвищений акциз на сигарети — пройшов. Утім експерти налаштовані песимістично. «Порівняння вартості акцизу на тютюнові вироби в України з Німеччиною та США, яке наводить Кабмін, — нас має цікавити в останню чергу, — вважає Олександр Пасхавер. — Значно цікавіше порівняти умови з сусідніми країнами. І якщо уряду закидають, що внаслідок цього рішення значно зростуть обсяги кон­трабанди, він має чітко пояснити власну програму боротьби з цим злом». «В іншому випадку матимемо «чорний ринок», від якого постраждає і бюджет, і суб’єкти оподаткування», — додає Ігор Бураковський.

Також у півтора раза зростає акциз на дизельне пальне. «Оскільки закон, як і планувалося, запровадять із листопада 2009 року, то аграрії встигнуть і зібрати, і посіяти», — каже експерт. Пересічні автовласники, які придбали автівку з дизельним двигуном, фінансуватимуть урядові ініціативи та заздритимуть своїм колегам, які їздять на бензині. Утім уряд тримає «в рукаві» ще й законопроект про підвищення вартості акцизу на скраплений газ, який має покласти край дешевому альтернативному пальному. Підвищення вартості пального автоматично робить дорожчими щонайменше на 10% усі товари широкого вжитку.

ПОДАТКИ

13% повертаються! І «розростаються»...

Уряд, пафосно скасувавши 13–відсоткову надбавку до ввізного мита на імпортні товари, яку нещадно розкритикували в Україні та за кордоном, днями... повернув усе на свої місця. Щоправда, під іншою назвою. Так, Кабмін надіслав на розгляд депутатів новий законопроект, який пропонує замінити надбавку (так звучало у першому законі) — додатковим імпортним збором. «Це той самий законопроект, тільки значно гірший», — оперативно відреагував перший заступник глави Президентського секретаріату Олександр Шлапак. Адже якщо попередній закон мав обмежувальну «мітку» — 13%, то новий варіант дає уряду змогу виходити за ці межі.