Хоча студентам техуніверситету на брак сучасної техніки, як кажуть, гріх скаржитись. Адже в цьому вузі діє більше двадцяти комп'ютерних класів, де також можна попрацювати й після занять. Однак задля того, аби «розсмоктати» черги і суттєво розширити можливості для індивідуальної самостійної роботи, вирішили задіяти ще й гуртожитки. До речі, в одному з них комп'ютеризовану «читалку» обладнали ще на початку навчального року.
Наступне «домашнє завдання» для керівництва університету — забезпечити якнайшвидше підключення «гуртожитських» комп'ютерів до локальної мережі вузу, себто під'єднати їх до тамтешньої електронної читальної зали, бібліотеки, а згодом і до Інтернету. Студентам же належить використати нові можливості, неабиякий потенціал комп'ютеризованих «хат-читалень», у яких вони самі й господарюватимуть (своєрідними розпорядниками ключів від віртуального простору визначено представників студентського самоврядування гуртожитків) сповна. Бо ж за таких умов мотивувати прогалини у власних знаннях чи «завал» із курсовою тим, що «не втовпився» до вузівських комп'ютерів, буде вже соромно.