Свічка за здоров’я, а не упокій

Приземлившись у токійському аеропорту, керівник української урядової делегації Юлія Тимошенко одразу ж скерувала свої стопи у місцевий синтоїтський храм Мейдзі Дзінгу. І не просто з ввічливості, а щоб помолитися за якнайшвидший вихід України з економічної кризи.

Саме так наш Прем’єр розповідала перед початком зустрічі з представниками Федерації ділового бізнесу «Кейданрен». Юлія Володимирівна підтвердила своє бажання продавати Японії квоти викиди вуглецю в рамках Кіотського протоколу і запевнила: «Отримані кошти Україна на 100% використає в співпраці з японськими корпораціями на зелені екологічні проекти. Хочу наголосити — не на 10%, не на 50%, а всі на 100%».

На робочому ланчі з керівниками провідних японських корпорацій Тимошенко роздавала аванси: «Я впевнена у тому, що ми з вами зможемо побудувати ефективну співпрацю». Фраза, перекладена з протокольної мови та людську, означала, що Юлія Володимирівна приїхала до Країни Східного Сонця, аби просити грошей. «Ми маємо потужні інвестиційні ресурси та провідні інтелектуальні технології», — цитують Прем’єра інформаційні агенції.

Утім співрозмовники були, як і належить представникам Сходу, скупими на емоції і, тим більше, на обіцянки. Голова ради директорів корпорації «Сумітомо» Мотоюкі Ока подякував Юлії Володимирівній за інтерес до їхньої країни та корпорацій. Серед підписаних документів наразі тільки меморандум про взаєморозуміння між Державним експортно–імпортним банком України та японською компанією «Нексі». Як вважає керівник «Укрексімбанку» Віктор Капустін, цей документ може принести Україні півмільярда доларів японських інвестицій.