У 2008 році валовий зовнішній борг України збільшився на 21 мільярд доларів і на 1 січня 2009 року становив 103,2 мільярда — вчергове підбили невтішні підсумки в Нацбанку.
Експерти кажуть, що за перші три квартали зростав борг саме приватних підприємств і банків. Борг зростав достатньо швидко і наблизився до 40 мільярдів доларів. Підкинули хмизу в багаття комерційні банки, які «брали в борг за кордоном для того, щоб кредитувати населення і бізнес тут», — розповів «УМ» експерт Школи політичної аналітики при Києво–Могилянській академії Сергій Кисельов.
Інтенсивне ж зростання «банківського» боргу в першому—третьому кварталах змінилося його суттєвим скороченням наприкінці року. Тоді в гру вступила держава. З вересня, коли країну накрила світова криза, державний борг почав зростати. Щоб хоч якось підтримати країну, уряд почав активно залучати іноземні кошти. У тому числі й через транші МВФ, перший із яких був перерахований 10 листопада минулого року.
Швидше за все, борг зростатиме й надалі, адже ефективні антикризові заходи вимагають залучення додаткових коштів. Інші країни візьмуть ці гроші зі створених роками стабфондів. «У нас же подібні резерви не створені — і це провина всіх 14 урядів. Тепер державі не залишається іншого виходу, як шукати кошти деінде», — каже Сергій Кисельов.
Варіантів у наших керманичів небагато. Перший із них — приватизація державних об’єктів. Проте цьогоріч добряче заробити на них не вдасться. Адже через світову кризу їхня вартість зменшується. Ще є можливість додрукувати необхідну кількість грошей. «Проте такий крок буде малоефективним, адже посилить інфляцію в країні. І за результатами двох місяців цього року видно, що грошовий станок не вмикали: зменшилась і кількість монетарних агрегатів, і монетарна, грошова база. Тож видно, що цей чинник не задіюється», — відзначає експерт. Останній же спосіб — зовнішні запозичення. «Дуже вірогідно, що саме цей чинник і будуть використовувати, й надалі збільшуючи зовнішній борг України», — підсумував Сергій Кисельов.