Остаточне «Так!»

Національні Збори (парламент Франції) підтримали пропозицію президента та уряду про повне повернення країни до всіх структур НАТО, насамперед його військової складової. Прем’єр–міністр Франсуа Фійон попереджав, що в разі негативного голосування його уряд піде у відставку. Нижня палата парламенту підтримала урядову пропозицію голосами 329 депутатів. «За» проголосувала (за винятком кількох депутатів) правляча пропрезидентська партія «Союз за народний рух». «Проти» висловилися 238 опозиційних депутатів, Соціалістична партія, «зелені».

Результат голосування було важко передбачити, оскільки всередині правлячої партії є впливова група голлістів, послідовників політики президента Франції Шарля де Голля, який 1966 року і вивів країну з військових структур НАТО. Голлісти надалі вважають недоцільною участь країни у військових структурах Альянсу, але під час позавчорашнього вечірного голосування більшість із них сказала «так» задля збереження уряду Франсуа Фійона. Прем’єр Фійон відтак наголосив, що повернення Франції до вій­ськових структур НАТО є не радикальною зміною, а лише «пристосуванням» до умов та вимог світу наших часів. «1966 року в самий пік напруги на лінії Схід—Захід наш вихід з Альянсу був шоком. Але 2009 року наше повернення означає лише пристосування і не викликає жодного порушення на міжнародній арені», — сказав Фійон. Проте він наголосив, що французька військова дипломатія збереже «автономність», включно з повним контролем над своїм ядерним арсеналом та в рішеннях про відправлення своїх військ за кордон.

Франція була членом НАТО з моменту його заснування 1949 року. Генерал де Голль прийняв 1966 року рішення про вихід із військових структур Альянсу, щоб мати розв’язані руки для розвитку власної ядерної програми. Коли де Голль зателефонував тодішньому президенту США Ліндону Джонсону і запропонував забрати війська США з території Франції, той відповів у гніві: «Може нам заразом забрати і могили наших солдат, які полягли, визволяючи вашу країну». Попри 43–річну напівприсутність у складі НАТО, Франція залишалася четвертим членом Альянсу за обсягами його фінансування та п’ятим — за чисельністю військ. Упродовж останніх років французькі війська брали участь у всіх головних операціях НАТО, за винятком інтервенції до Іраку.

Генсек НАТО Яап де Хооп Схеффер із задоволенням привітав результат голосування у французькому парламенті. Офіційна церемонія повернення «блудної доньки» в лоно Альянсу відбудеться в рамках святкувань 60–ї річниці на саміті НАТО 3–4 квітня у французькому місті Страсбург та німецькому Кельні.

А ТИМ ЧАСОМ...

Франція не хоче Україну в Альянсі, бо боїться Росії

Напередодні дебатів у Національних Зборах Франції міністр оборони Ерве Морен закликав країни–члени Альянсу не приймати Україну та Грузію в НАТО без консультацій із Росією. «Жодне (подібне) рішення не повинно ухвалюватися без консультацій із російським сусідом», — заявив пан Морен, забувши, вочевидь, що його батьківщина з Росією не межує. «Ми вважаємо, що Північноатлантичний альянс має сконцентруватися на виконанні свого основного завдання — досягненні загальної стабільності, і не передбачаємо розширення організації до масштабів «глобального НАТО», — сказав він уже в інтерв’ю агенції «Франс пресс». Тобто «розширення НАТО повинно відбуватися з такою перспективою, щоб не послабити НАТО». Отже, Франція ще раз нагадала про свою позицію, яка співзвучна офіційній політиці Німеччини: не конфліктувати з Москвою, а догоджати їй задля спокою в Європі.