Відділ кадрів — під софітами

Сталося так, що позавчорашню зустріч Прем’єр–міністра Юлії Тимошенко та міністра промислової політики Володимира Новицького з харківськими підприємцями демонстрували у прямому ефірі обласного телебачення. Сценарій, за яким згорьовані виробничники розповідають про свої старі болячки, а урядовці, мов Кашпіровський із Чумаком, по телевізору зарубцьовують їм усе, що болить або кровоточить, спрацьовував завжди. Винятком не стали і Віктор Суботін із Віталієм Чередником — керівники «Турбоатому» та «Електроважмашу». Як «УМ» уже повідомляла, Мінпромполітики (незалежно від того, хто його очолює) більше двох років поспіль намагається за безцінь збути ці енергомашинобудівні гіганти російським фінансово–промисловим групам, зокрема відомому спонсору вітчизняних комуністів Костянтину Григоришину.

Обидва директори розповіли, що не нажили ніяких боргів, мають достойний приріст виробництва і замовлення на кілька років уперед, постійно запрошують людей на роботу, забезпечуючи їх повним соціальним пакетом. На «Турбоатомі» навіть ввели західну почасову оплату праці і частують співробітників безкоштовним кавою–чаєм. Але при цьому керівники заводів замість заслуженої подяки почуваються повними ізгоями і так, ніби щохвилини сидять на пороховій діжці. «Турбоатом» за два роки пережив п’ять рейдерських захоплень, 15 рейдерських судових рішень і 35 аналогічних зборів акціонерів, а наразі стійко тримає бій під час 42–х корпоративних судових процесів. «Розкажіть ще, як ви з собаками захищалися», — звернувся з президії до Віктора Суботіна голова облдержадміністрації Арсен Аваков, який, звісно ж у курсі великої харківської битви.

Віталій Чередник розгарячився ще більше. Він каже, що за три роки директорства збільшив обсяг виробництва в десять разів, дав роботу ще 1700 харків’янам, витіснив росіян з їхнього ж ринку тепловозного обладнання і має кілька вигідних контрактів із країнами далекого зарубіжжя, але Мінпромполітики вже півроку не подовжує з ним контракт, тримаючи у статусі в. о.

Тобто урядовці намагаються посунути впертого Чередника, який не погоджується на приватизацію підприємства і подальший продаж його росіянам. «Скажіть Юліє Володимирівно, чи варто в цей момент змінювати на підприємстві директора?» — запитав він із трибуни у Прем’єр–міністра. «Ні» — прошепотіла вона з незмінно чарівною усмішкою на вустах. «Тоді я зараз при вас буду розмовляти з міністром», — пішов у наступ директор і після розлогого спічу в тому ж таки прямому ефірі запропонував урядовцям сходу підписати розпорядження про призначення його на посаду директора. Мовляв, слів уже було сказано і почуто немало, усі вже давно з усім розібралися, то ж нічого зволікати з формальним розчерком пера. «Хіба можна так знущатися над підприємством?!» — вигукнув він у розпачі, повідомивши при цьому, що увесь «Електроважмаш» зараз прилип до екранів телевізорів і чекає рішучих дій Прем’єр–міністра.

І таки дочекався. Терапії наживо від пані Тимошенко могли б позаздрити найкрутіші вітчизняні екстрасенси «Розкидатися кадрами, які знайшли своє місце, нормально працюють у державному секторі, дають результат — це просто не державницька справа», — «приписала» заспокійливе емоційному оратору висока гостя. А заодно втішила добрим словом (все одно, що валеріанових крапель царською рукою накрапала) і пана Суботіна. Мовляв, не хвилюйтеся ви так, Вікторе Георгійовичу, «Турбоатом» на торги виставляти поки що ніхто не буде.