Ліфти — розвага для екстремалів?

11.03.2004

Інф. «УМ»

Якщо ви користуєтеся ліфтами, вас сміливо можна називати екстремалами. Принаймні фахівці експлуатуючих організацій заявляють, що в столиці більше половини підйомників, а це чотири з половиною тисячі кабінок зі шнурами, віджили своє і тепер є потенційно небезпечними для «пасажирів». Водночас цьогорiч київська влада виділила кошти на ремонт лише 290 ліфтів. За нормами Держстандарту, користуватись рештою підйомників мали б заборонити. Проте чиновники добре розуміють: якщо піти на такі заходи, то завтра більшості киян доведеться ходити на високі поверхи пішки.

«Згідно з документами, всі ці ліфти підлягають заміні або модернізації, але цього року ситуацiя може погіршитися. Районна влада відмовляється перераховувати кошти», — розповів заступник голови КМДА Михайло Поживанов. За його словами, найбільше аварій трапляється в Деснянському районі: там майже 80 відсотків підйомників мають двадцятирічний «робочий стаж».

Самі ж ліфтери нарікають, що за такого бідненького фінансування, як цьогоріч, «полікувати» чи замінити підйомники можна буде тільки за десять років. До цього часу щороку з ладу виходитимуть додатково тисячі ліфтів.

Друкована версія

Cтатті по темі

Навiщо Києву вулиця Табiрна,

...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>
Розшукується дизайнер

Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>
Митарства українського трамвая

Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>
Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>
Київ без крил

У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>
Де сидять художники?

Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>