Свою пристрасть співробітник Запорізької митниці виявляв, зрештою, не до власне «Мазд», «Тойот» та іже з ними; межу особистого зближення він переступив у стосунках з тими, хто їх імпортує. Керувався тезою, що «закон — наче те дишло...» І вертів ним не без користі для себе.
Система банально проста. Солідна комерційна фірма «відстібувала» своєму нелегітимному партнерові по бізнесу дещицю прибутків, аби той під час проходження митного контролю приписував імпортованим «красуням» неіснуючі «хвороби» і «травми». За подряпану й технічно несправну машину ввізний тариф і різноманітних зборів і податків не такий спустошливий для гаманця приватника. На цьому й економила фірма-імпортер. А старший інспектор мав солідний доважок до сімейного бюджету. За рахунок держави.
Край підробітку поклала прокуратура Запорізької області. Митника-хабарника затримано. Йому інкримінують зловживання владою і фальсифікацію документів. Кримінальний кодекс за такі оборудки посадовця «обіцяє» до дванадцяти років ув'язнення з конфіскацією майна.