Приймаючи християнство як нову релігію, представники багатьох народів Африки та Азії зберегли елементи попередніх вірувань. Християни Малайзії, які належать головним чином до католицької церкви, промовляють у своїх храмах наступну молитву: «Вірую в єдиного Господа, Ісуса Христа, єдиного сина Аллаха». Малазійські католики, як і їхні одновірці в Індонезії, під час масового навернення в християнство в ХІХ столітті зберегли слово «Аллах» у значенні «Бог». Але тепер уряд цієї переважно мусульманської країни Південно–Східної Азії хоче законодавчо заборонити християнам уживати слово «Аллах», бо вважає, що це сприяє християнізації мусульман. За даними перепису 2000 року, з 27 мільйонів населення Малайзії християнами є 9,1 відсотка. Це доволі точні дані, бо в паспорті кожного малайзійця міститься графа про віросповідання.
Християни Малайзії побоюються, що після заборони слова «Аллах» держава може вдатися до чергових утисків, повідомляє агенція «Рейтер». А уряд, у свою чергу, побоюється втратити монополію мусульман на владу. На цей час немусульманин не має права входити до складу уряду, хоча загалом немусульманами є 40 відсотків населення країни. З огляду на це християни вважають, що уряд заражений релігійною ненавистю.
Малайзія є багатонаціональною країною, тому певну упослідженість відчувають також інші великі етнічні меншини, як–то індуси та китайці, які сповідують, відповідно, індуїзм та буддизм. У Малайзії заборонено шлюби між особами різних віросповідань та переходити з ісламу в інші релігії. Хоча індуїсти, буддисти чи християни можуть переходити в іслам.
Уряд узявся забороняти християнам слово «Аллах» зі страху. Упродовж останніх 51 року, з часу здобуття Малайзією незалежності від Великої Британії, при владі тут незмінно перебуває одна правляча партія — Об’єднана малайська національна організація. На минулорічних парламентських виборах її позиції похитнулися: партія вперше не отримала дві третини парламентських мандатів і втратила контроль над п’ятьма з 13 штатів Малайзії. Опозиція, до якої входять переважно представники етнічних та релігійних меншин, стає все міцнішою. Тож влада і визнала, що у всьому винен «Ісус, єдиний син Аллаха».