Офіс для Кармазіна

05.03.2009
Офіс для Кармазіна

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

Цього понеділка Апеляційний суд Луганської області узаконив рішення Артемівського райсуду Луганська, яким фактично безплатно передав звичайний офіс на околиці міста Партії захисників Вітчизни на чолі з нардепом Юрієм Кармазіним. Феміда відхилила позов товариства «Ареф’єв і К», що законно викупило це приміщення, й подарувало його партійцям, які колись орендували цей офіс. Це тим більше дивно, що де–факто Партії захисників Вітчизни на Луганщині нема. Обласний осередок «дітища» Кармазіна існує, швидше, на папері. Принаймні так стверджує колишній керівник Луганської обласної організації ПЗВ, а нині член НСНУ Олена Андреєва. Але ні підприємці, ні їхні адвокати так просто здаватися відомому правнику і парламентарію не збираються.

 

Сто метрів квадратних. Задарма

«У зв’язку з недовірою до Кармазіна ще кілька років тому я і 95% організацій ПЗВ на Луганщині саморозпустилися й увійшли до місцевого осередку НСНУ, — зазначає в коментарі «УМ» пані Андреєва. — Кармазін бреше і блефує, коли стверджує, що кількість членів його кишенькової «партійки» на Луганщині — 70 тисяч. Це ілюзія! Більше трьох років Кармазін переслідує мене і мою родину. Ціна питання — трохи більше сотні метрів квадратних на околиці Луганська, йдеться про офіс, який ПЗВ колись орендувала у міськради. Нині офіс викуплений у мерії іншим орендарем, але Кармазін завдяки керованим рішенням місцевих суддів намагається захопити його у приватну власність партії безплатно! Оце так рівень народного обранця!»

Але про все по порядку. Пані Андреєва стверджує, що більше трьох років вона і члени її родини платили за оренду офісу з власної кишені, з партійної каси не надходило жодної копійки. Тривати так далі не могло, і наприкінці 2005 року вона вийшла з ПЗВ, при цьому розірвала договір оренди партійного приміщення з Луганською міськрадою. Натомість приміщення за адресою квартал Луганський, 13–А взяло в оренду Повне Товариство «Ареф’єв і К», яке покращило умови, зробило євроремонт в офісі, а згодом викупило його в міськвиконкому. Зауважимо, що в розпорядженні «УМ» опинився чималий пакет документів щодо цієї справи: договір купівлі–продажу нежитлового приміщення шляхом викупу від 19.09.2006 р., скарги підприємця Володими­ра Ареф’єва на дії окремих суддів до Вищої дисциплінарної кваліфікаційної комісії суддів тощо, його ж заяви на адресу генеральних прокурорів Піскуна та Медведька, керівництва облуправління СБУ, Комітету ВР із питань правосуддя. Адвокат Олена Андреєва, яка нині в судових тяжбах представляє інтереси Ареф’єва, неодноразово скаржилася на неправомірні дії «кармазінців» та керованих ними служителів Феміди окремим народним депутатам та керівництву секретаріату Президента. Але віз і нині там.

Депутат народний, а помічниця судима

Що цікаво, нині «паперовий» осередок ПЗВ на Луганщині очолює Олена Бережна, доволі одіозна та скандальна в регіоні особа. Фактично одна ця пані уособлює «ширку» (широку коаліцію Партії регіонів та НСНУ. — Ред.), про яку так багато писали у пресі протягом останніх років, але яка так і не відбулася. Річ у тім, що Олена Бережна є не лише помічником нардепа — члена фракції «Наша Україна — Народна Самооборона» Юрія Кармазіна, а й матір’ю народного депутата від ПР Ірини Бережної. За словами Олени Андрєєвої, задля тиску на неї та ефективного продавлювання потрібних судових рішень пан Кармазін нібито часто залучав і недоторканну доцю своєї підлеглої. Бо один депутат — це добре, але дзвінки і звернення до потрібних інстанцій від двох парламентаріїв — значно краще і ефективніше!

«Без грошей, підключив­ши адміністративний ресурс і зв’язки в судовій владі, Генпрокуратурі тощо, Кармазін хоче нахабним і цинічним шляхом забрати собі нещасні сто метрів (три кімнати в старому Будинку побуту на околиці Луганська), продати їх і «нажитися» грошима, бо він знає, що їхня вартість після капітального ремонту, зробленого Ареф’євим, збільшилася у п’ять разів, — стверджує у своєму листі на адресу депутата від НУ–НС Лілії Григорович адвокат Олена Андрєєва. — Щоб залякати мене, депутат Кармазін та його судима помічниця Бережна завдяки своїм зв’язкам упродовж трьох років 35 разів порушували проти мене кримінальні справи. Але отримали 35 відмовних матеріалів місцевих органів прокуратури та вісім судових рішень про відмову постанов про порушення кримінальних справ проти мене. Але усі питання щодо рейдерського захоплення приміщення, що належить Ареф’єву, Кармазін продовжує вирішувати у телефонному режимі з керівництвом судів. Судді змушені приймати завідомо неправосудні рішення — деякі з них просто зізнаються в цьому, адже Кармазін погрожує їм звільненням через Комітет ВР із питань правосуддя, де він є заступником голови».

І наостанок. Нещодавно з листом на адресу голови секретаріату Президента Віктора Балоги звернулася громадянка Ізраїлю Олена Ареф’єва, яка шокована правовим безміром, який учинив нардеп щодо її сина Володимира. Жінка нагадує, що з відповідними скаргами вона зверталася наприкінці минулого року на адресу Президента. Тоді співробітники Банкової передали її скаргу до Генпрокуратури, звідти — до прокуратури Луганщини. Коло замкнулося — балом далі править депутат. Тиск на підприємця, який законно купив приміщення у мерії, триває. «Прошу розібратися, чому пану Кармазіну дозволено бути «більшим і вищим», як писав баснописець Глєбов, ніж Президент і Генпрокуратура України», — зазначає пані Ареф’єва. Жінка сподівається, що їй не доведеться звертатися до європейських інстанцій із захисту прав людини, а право власності буде захищено від рейдерів із депутатськими значками.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>