Скільки років видавці, бібліотекарі, педагоги, батьки волають у порожнечу, що дітям нічого читати, а видавництвам нічого видавати. «Грані–Т» між красномовною констатацією фактів і реальним ділом вибрали дію і два роки тому оголосили конкурс творів для дітей. Як і на всі конкурси, їм пишуть безліч графоманів (мислимо, на «Золотого лелеку–2» надіслали 1235 творів!), нового Андерсена «лелека» поки не приніс, але процес пішов, культурний бульйон закипів, видавцям є з чого принаймні вибирати, а в авторів з’явився стимул писати.

Не здивуюся, коли чимало столичних театралів, розгорнувши сьогоднішній номер «України молодої» на шпальті «Культура», здивовано вигукнуть: «Як, Калягін приїжджав? Чому ми про це не знали?». Дійсно, ці гастролі театру Еt Cetera відбувалися в умовах підвищеної секретності — гучної рекламної кампанії не було, обмежились невеличкою афішею у вестибюлі Театру ім. Лесі Українки. Але навіть за умов такої підвищеної секретності глядач прийшов.