Як прийшов, так і пішов

Учора заколотники вбили президента західно–африканської країни Гвінея–Бісау Жуау Бернарду «Ніно» Вієйру, повідомляє Бі–Бі–Сі. Це сталося о четвертій ранку за місцевим часом (о шостій ранку за київським часом). Смерть президента підтвердили Луїш Санка, речник прем’єр–міністра Гвінеї–Бісау Карлоса Гомеша та португальські дипломатичні джерела. «Президент Вієйра під час спроби втечі з президентського палацу був розстріляний групою солдатів, які пов’язані з верховним головнокомандувачем гвінейської армії генералом Батістою Тагме На Вай», — повідомив представник гвінейської армії командор Замора Індуту. Існує велика ймовірність, що вбивство президента було помстою за вбивство головнокомандуючого, який загинув за кілька годин до цього внаслідок замаху. Президент Вієйра і генерал Тагме На Вай відверто ворогували і тому, ймовірно, спецслужби президента організували замах на головнокомандуючого армією.

Командор Замора Індуту звинуватив президента в тому, що той був «однією з головних осіб, які несуть відповідальність за вбивство Тагме». «Тепер країна зрушилася з місця. Ця людина блокувала будь–який прогрес», — заявив Індуту. Замах на президента Гвінеї–Бісау засудили глава ради Африканського Союзу Жан Пінг, який характеризував його як кримінальний акт. «Вбито демократію», — заявив глава ради Економічної ради асоціації країн Західної Африки Мохамед Ібн Шамбас.

ДО РЕЧІ

Колишня португальська колонія Гвінея–Бісау здобула незалежність 1974 року і відтоді в ній триває смуга політичної нестабільності та державних заколотів. 69–річний Жуау Бернарду «Ніно» Вієйра правив країною загалом майже 23 роки. Він сам прийшов до влади 1980 року внаслідок державного перевороту. До цього був одним із лідерів боротьби за незалежність країни від Португалії. У роки партизанської війни отримав прізвисько «Ніно». Після здобуття незалежності займав посаду прем’єр–міністра. 1999 року його повалили під час чергового державного перевороту внаслідок аналогічного теперішньому конфлікту з армією. 2005 року Вієйра повернувся до влади, перемігши на президентських виборах як незалежний кандидат. Кілька останніх тижнів у Гвінеї–Бісау відбувалися сутички між прибічниками президента та військовим командуванням країни. Гвінея–Бісау є однією з найбідніших країн світу та одним із головних перевалочних пунктів контрабанди наркотиків (передусім латиноамериканського кокаїну) до Європи.