Братство зачарованого кільця

      Старший брат Генпрокурора — податківець Олександр Васильєв, як і передбачалося, отримав переконливу перемогу в боротьбі за депутатський мандат.

      Дива не сталося — внаслідок довиборів у 61-му виборчому окрузі полку представників Донеччини у Верховній Раді прибуло за рахунок досить прогнозованого народного депутата. Тобто боротьбу за депутатський мандат виграв керівник Державної податкової адміністрації Донецької області Олександр Васильєв — рідний брат Генпрокурора України, який склав депутатські повноваження після призначення на високу посаду. За даними окружної виборчої комісії, за переможця віддали голоси 81, 57 відсотка виборців.

      Із зареєстрованих у окрузі 175 тисяч 200 виборців участь у голосуванні взяли майже 80 відсотків. Трохи більше 2 відсотків виборців не проголосували за жодного із 25 претендентів на депутатський мандат. Зовсім небагато виявилося й таких, які в неділю голосували не так «як усі», отож найближчі конкуренти переможця змогли зібрати скромний ужинок голосів. Представникові КПУ Ігорю Могилевському просимпатизували 8,89 відсотка донеччан, а редактору опозиційної газети «Остров» Євгену Талишеву, якого підтримувала «Наша Україна», — 1,3 відсотка.

      У ході агітаційної кампанії «чорного піару» фактично не було, кандидатів-«двійників» теж, зате на обранця влади старанно й наполегливо працював перевірений адмінресурс — працівникам шахт, скажімо, наказували голосувати за Васильєва під страхом звільнення. Представники Комітету виборців України зазначають, що перевага Генпрокурорового брата була явною, але влада вирішила перестрахуватися й трохи натиснути додатково.

      Навіть попри солідну кількість спостерігачів, серед яких 12 народних депутатів та 4 іноземні дипломати, в день голосування 7 березня не обійшлося без застосування вже добре відпрацьованих технологій сумнівного характеру. За даними обласного осередку КВУ, спостерігалися факти вкидання додаткових бюлетенів. Саме так трапилося, приміром, на дільниці №127 у Старомихайлівці, де спостерігачі від Компартії зафіксували вкидання певної кількості бюлетенів однією особою. Щоправда, коли для складання протоколу бюлетені передали співробітнику міліції, той виявився із досить спритними руками, бо речовий доказ очевидного й грубого порушення невдовзі «перетворився» у звичайнісінькі аркуші паперу. Приблизно так само було й на дільниці №4 — члени виборчої комісії не тільки не затримали порушника, а й посприяли його зникненню. Також очевидні відхилення від законодавства зафіксовані й під час підрахунку голосів (дільниця №22).

      За низкою всіх виявлених фактів порушень проводяться ретельні перевірки, однак досвід попередніх виборчих кампаній та відповідних звернень до суду вчить, що запозиченому в певної категорії земляків принципу «Не спійманий — не злодій» поки щось дуже важко протиставити.