Ігор Циганок у клітці в залі суду сміявся, плакав і малював схеми на дошці. (Фото автора.)
«Прошу виправдати мене повністю», — ці слова підсудний Ігор Циганок сказав позавчора ввечері на початку четвертої (!) години своєї промови в судових дебатах у справі про привласнення та розтрату майна громадян, які постраждали внаслідок першої великої будівельної афери в Україні — афери групи компаній «Еліта–Центр». Слухання «справи Циганка» у Шевченківському районному суді Києва, що тривали рівно два роки, фактично завершено. Судді Наталії Марчук залишилося тільки оголосити вирок — це станеться 16 березня. Прокуратура вказує на обтяжуючі обставини й просить для Циганка 11 років ув’язнення.
Засідання Шевченківського суду позавчора нагадувало вечір Клубу веселих і кмітливих. Людей у невелику залу набилося по саму зав’язку — телеканали гадали, що у «справі Циганка» цей день буде останнім. Міліціонер–конвоїр, притиснутий до стіни, спорадично натискав «п’ятою точкою» на вимикач: коли надворі стало поночі, пітьма в залі суду сприймалася особливо кумедно. Старався і підсудний: загалом Циганок говорив майже три з половиною години, при цьому — сипав дотепами, парадоксами й цікавими зізнаннями.
Для початку трохи посперечалися, чи можна в клітку передати дошку для малювання маркерами (конвой погодився, але — без штативу), і пан Ігор як чоловік з інженерною освітою супроводжував виступ численними ілюстраціями від руки. А ще бізнесмен Циганок за час, проведений за ґратами, проштудіював грубезні томи кримінального законодавства, відтак претендує навіть на деякі новаторські визначення в цій царині. Принаймні значну частину промови підсудного займали цитати з Кримінального кодексу з його власними інтерпретаціями: що таке злочин, повторний і продовжений злочини (у пана Ігоря, за його висновком, злочин, якщо й був, — не повторний, як кажуть прокурори, а продовжений), що таке мета й мотив злочину. А також умисел — його, за зізнанням підсудного, не було точно.
Ігор не плекає ілюзій щодо вироку. Адже, почитавши статті відомих правознавців, Циганок з’ясував, що в Україні суди виносять лише 0,04% виправдальних вироків. «Це навіть гірше, ніж лотерея». Бо «в лотереї шанси на успіх вищі».
Іноді промовець плакав, іноді — сміявся. «До тюрми вже звик, — зізнається Циганок. — Три роки — це ж як три дні пролетіло». «Я йду перший, як криголам, — зізнається обвинувачений у привласненні чужого майна. — А криголаму дадуть найбільше. Тоді як Волконський (головний фігурант афери з «Елітою–Центр», який зараз теж перебуває в Лук’яніському СІЗО і дає свідчення у «головній» кримінальній справі. — Авт.), може, й трьома роками тюрми відбудеться. Хоча, не виключено, його взагалі відпустять, вибачаться перед ним. Бо у Волконського і грошей вистачає, і покровителів».
А от Циганок, за його ж словами, став жертвою «політики», коли треба посадити за вигаданими обвинуваченнями хоч когось. Водночас власник кількох фірм завчасно потурбувався на випадок вироку про конфіскацію та виплату людям матеріальних збитків: у Циганка немає ані своєї квартири, ані іншого майна, ані грошей. Парадокс, але 17 мільйонів гривень, у привласненні та розтраті яких Циганка обвинувачують, для нього — «невеликі гроші». Ігор до цього вже двічі переживав злети й падіння, з бідняка ставав багатієм і навпаки, тож після суду й тюрми береться розбагатіти знову й добудувати дім на вулиці Шмідта, вирішивши проблему тих людей, хто купував квартири в нього.
Провідна ідея Циганкової промови — це те, що він не винуватець афери, а такий самий потерпілий, адже пан Ігор свого часу поступився акціями ЗАТ «БІК» Волконському, і саме «кидкові фірми» Волконського надурили довірливих громадян. Циганкові ж просто відійшло 50 відсотків квартир у будинку на Шмідта, 30 відсотків — на вулиці Татарській поруч, і він міг продавати їх на свій розсуд — так само, як будь–який перекупник на житловому ринку Києва. Чому судять лише Циганка? Чому йому інкримінують статтю 191 Кримінального кодексу?
Спростовуючи порушення ним ст. 191 КК, Циганок каже, що 17 млн. грн. він не присвоював і, відповідно, не розтрачував, а передавав у фірми Волконського (бо насправді таки перебував у партнерських стосунках із Волконським). Думка ж прокуратури — протилежна: Циганок гроші залишав при собі, а документи, які він надає про передачу «мішків із грішми» в НДЦ «Прогрес» Волконського — підробні, тож Циганкові «шиють» ще й підробку документів. У свою чергу підсудний називає експертизи неправомочними. Він, мовляв, справді завозив у фірму Волконського купу грошей. А що документи про передачу цих коштів викликають сумнів, то й міліція ж вважає Волконського шахраєм — чому ж у нього не може бути двох печаток замість однієї правдивої! Це бухгалтера Решетник треба садити, яка приймала мішки грошей без належного оформлення!
Підсудний непрямо підтвердив, що деяке майно за ним таки рахується. Адже він просить потерпілих не наполягати в іншому суді на банкрутстві Циганкової компанії «БІК». Адже в такому разі вони зможуть отримати хіба що 10 млн. грн., та й то з відрахуваннями. А от коли Циганок вийде з тюрми «на згарище», то обіцяє відродити «БІК» і добудувати проблемний будинок, навіть на тлі всеохопної кризи на ринку будівництва житла.
До речі, златоуст–підсудний, який переважну частину часу говорив, опустивши очі під окулярами долу, встиг окреслити свої нахили в роботі з суддями. «Ми ж усі знаємо, що без грошей справи в судах не вирішуються», — заявив Циганок. Суддя Марчук на цих словах посміхнулася, а підсудний надалі повідомив, що в одній із попередніх суперечок за землю під будівництво із фірмою «Бізнес–позитив» пана Бутенка (яка начебто має відношення до компанії Лева Парцхаладзе «ХХІ вік») він платив хабара в адміністративний суд, аби повернути свої законні 300 тисяч доларів. На тій ділянці не можна було будувати житловий будинок, бо під нею проходить міський колектор. І цю ситуацію Циганок також обернув на свій захист: «Там таке козирне місце. Я б міг, як і Волконський, поставити паркан, повісити табличку, нічого не будувати, але продати «лівих» квартир» значно більш ніж на 300 тисяч доларів. Але я не робив цього, бо не хотів порушувати закон!»
«Ігоре, я пишаюся твоєю мужністю і тим, як ти підготувався з юридичної точки зору», — сказав на завершення дебатів брат–близнюк Вадим Циганок — колишній високопоставлений працівник міністерств і відомств, який, за власним зізнанням, втратив навіть можливість працювати в уряді через гоніння на Ігоря.
А от представники потерпілих не надто пройнялися аргументами підсудного. «Циганок не сказав суду, що він на сьогодні відсудив акції ЗАТ «БІК» і є його повноправним власником, — повідомив «УМ» адвокат групи потерпілих інвесторів Василь Жовновський. — Якщо він так хоче вийти на свободу, аби добудувати будинок, то хай би плани якісь конкретні надав. А не просто так абстрактно обіцяти. Чому він не подає назви й адреси підприємств, які йому належать? Розповідає, що голий–босий, і при цьому обіцяє все зробити, тільки щоб потерпілі написали заяву з проханням його відпустити».
Адвокат вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів для обґрунтування вини Ігоря Циганка. «Так, він майстерно обходить усі ці кути, нікого не називає. Але є інші підсудні по справі, які вказують на те, що Циганок каже не зовсім правду. У мене як адвоката є підстави не довіряти Циганку. Тому я прошу визнати його винним. Адже він бачив, як Волконський відмиває гроші, тобто мав можливість і повинен був передбачити хід афери, стати на заваді», — каже Жовновський.
Скільки років світить Циганкові, якщо стаття передбачає від 7 до 12, а прокурор просить 11? «Мені бачиться цифра «9», — ділиться адвокат Жовновський, зауважуючи: — Можливо, суд врахує, що слідство справді в чомусь недопрацювало».
Схожої думки і Юрій Федоренко, голова правління громадської організації «Центр правозахисту», яка об’єднує більшу частину потерпілих від «Еліти–Центр»: «Звісно, сам Циганок і його захисники щемливо розповідають , що він ні в чому не винен. Але, згідно зі свідченнями Волконського, Циганок не вносив ті 17 мільйонів, про які каже, ніби вклав у будівництво. Тобто коли виявилося, що Волконський «у бігах», Циганок намалював на папірці ці кошти й почав розповідати потерпілим, ніби він їм допоможе».
Але засудять Циганка чи ні — потерпілим користі однаково мало. Тому Федоренко вважає, що треба вимагати відповідальності головно від мерії, бо тільки вона може забезпечити людей житлом.
Циганок же, навіть якщо його засудять до 9–річного ув’язнення, за умовно–достроковою схемою відсидить хіба що половину цього терміну. Якщо відняти три роки в СІЗО, залишається максимум півтора. А то й менше.
«Еліта–Центр»: історія питання
Справа групи компаній «Еліта–Центр» вибухнула три роки тому. Афера відбувалася за вже звичною для Росії схемою, яка стала новацією для України: колишній громадянин РФ Олександр Шахов (Волконський) збирав із громадян гроші через продаж квартир, які й не збирався будувати. Постраждали близько 1700 киян та потенційних власників столичної прописки.
Шахрайська схема розкрилася, коли покупці квартир за адресою вул. Шмідта, 34–42 під час спілкування в інтернеті виявили кількаразові продажі одних і тих самих помешкань у їхньому майбутньому будинку. Цей дім у Шевченківському районі хоч якось будувався, тоді як ще чимало об’єктів не просунулися далі паркану й рекламного оголошення. Лідер афери Шахов два з половиною роки перебував «у бігах», доки восени 2008–го його не екстрадиювали зі Швейцарії у Лук’янівське СІЗО Києва. Бухгалтер Шестак переховується від правоохоронців досі, а ось ще один помітний учасник схеми Ігор Циганок від слідства не тікав. Але міліція вважає його винним, тож 45–річний бізнесмен перебуває за ґратами вже майже три роки. Обіцянки Київської міськдержадміністрації якось компенсувати втрати людям, одуреним як шахраями, так і владою, залишаються обіцянками.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
