Пов’язані одним ланцюгом

Мільярдер та біржовий гравець Джордж Сорос заявив, що теперішні економічні негаразди мають своє коріння у фінансових дерегуляціях 80–х років і сигналізують про кінець моделі вільного ринку, яка до цього часу панувала в капіталістичних країнах. Лібералізація фінансового сектору, яка була започаткована адміністрацією президента Рональда Рейгана, спричинила низку криз, які вимагали втручання влади. Про це заявив Сорос днями під час зустрічі з економістами та банкірами в Колумбійському університеті Нью–Йорка, повідомляє бізнес–агенція «Блумберг».

На думку Сороса, філософія «ринкового фундаменталізму» поставлена під сумнів після того, як фінансові ринки продемонстрували свою недієздатність і піддалися паніці замість керуватися наявною у них інформацією. «Ми перебуваємо в найсерйознішій із 30–х років минулого століття кризі, яка цілковито відмінна від інших криз, з якими світові доводилося стикатися», — наголосив Сорос. Він вважає, що частина країн із перехідними економіками, до яких належить і Україна, перебувають на межі краху, від якого їм буде важко оговтатися. Сорос є засновником фондової спілки «Сорос Фанд Менеджмент», обороти якої становлять 21 млрд. доларів.

Якщо Сорос описав катастрофу, перед якою стоять країни з перехідними економіками, лише в загальних рисах, то два провідні друковані видання світу змалювали можливу картину краху країн Східної Європи в усій «страшній красі». «Фінансовим системам Східної Європи загрожує такий крах, через який 1997 року пройшли країни Східної Азії, а 2001 року — Аргентина», — попереджає поважний британський бізнес–тижневик «Економіст» у статті під промовистою назвою «Аргентина на Дунаї». Автори нагадують, що низка країн — від Угорщини до Латвії та України — вже звернулися по допомогу до ІВФ; вони стогнуть під тягарем значного зовнішнього боргу, їхні банківські системи охоплені лихоманкою, а владні органи перебувають у пошуках грошей, якими мають покрити надмірні внутрішні витрати.

Якщо до всього цього додати ще й перетік рецесії з Заходу, то не потрібно дивуватися прогнозам, що частина країн із перехідними економіками ще цього року може закінчити так, як «азіатські тигри» 1997 року. Однак, як зазначає «Економіст», східноазійські держави мали потужний експортний сектор, що дозволило їм швидко вийти з кризи, а країни Східної Європи такої козирної карти не мають. «Польща, Угорщина та інші колишні радянські сателіти, які, завдяки динамічному розвитку, стали одними з найпривабливіших ринків Європи, нині стоять на межі краху, породжуючи побоювання про нові загрози для глобальної фінансової системи, що може рикошетом відбитися на США», — пише в номері від 24 лютого американська «Нью–Йорк Таймс». Газета наголошує, що після падіння Берлінського муру країни цього регіону прийняли капіталізм американського зразка і розпочали інтенсивно брати позики в західних банках. «Тепер вони змушені будуть платити за рахунком», — констатує «Нью–Йорк Таймс». «Ми маємо справу з ефектом доміно», — цитує газета професора Гарвардського університету Кеннета Рогоффа, колишнього головного економіста МВФ. — Міжнародні фінансові ринки пов’язані між собою, тому наростаюча з блискавичною швидкістю в Центральній і Східній Європі, у Прибалтиці кредитна криза може спричинити падіння вартості міських облігацій Нью–Йорка». Тим часом європейські гранди — Велика Британія, Франція, Німеччина — самі вже перебувають у стані рецесії, тому їхні великі банки обмежують надання кредитів. Пересихання кредитних джерел провокує нову спіраль падіння в Центрально–Східній Європі, де середні темпи економічного зростання за 2007 рік становили 5,4 відсотка, а за результатами 2008 року впали до 3,2 відсотка.

Окрім того, міжнародні фінансисти побоюються, що криза може спричинити епідемію падіння національних валют усього регіону. Газета нагадує, що в порівнянні з рекордними курсами літа минулого року, польський злотий утратив 48 відсотків своєї вартості, угорський форинт — 30 відсотків, чеська крона — 21 відсоток.