Зцілення театром

У це важко повірити, але в народних артистах Володимир Горянський ходить менше року. Хоча, за логікою, це звання він мав би здобути відразу після виходу на екрани телесеріалу «Буржуй». Тоді Горянський не лише розвінчав скептицизм деяких опонентів цього жанру, які визнали, що харизматичні й талановиті актори здатні перетворити на «цукерку» будь–який сюжет, але й сповна пізнав позитивні й не дуже особливості народної любові. А починалася вона, між іншим, ... у «маршрутках» — до актора, який користувався тоді громадським транспортом, підходили люди з феноменальним запитанням: «Це справді ви?» І хоча з того часу Горянський знявся у багатьох серіалах та художніх фільмах, спробував себе як телеведучий і співак, головним у своєму творчому житті він продовжує називати театр.

Він працював у театрах Дніпропетровська, Севастополя, Києва, майстерно маневруючи у складному просторі, що називається трагікомізмом. Топ–п’ятірка вистав за його участю у Театрі драми і комедії, де зараз служить актор, виглядає так: «Кручений біс», «Комедія про принади гріха», «Майн кампф, або шкарпетки в кавнику», «Одруження», «Смерть Тарєлкіна». На своєму «творчому фюзеляжі» за ці спектаклі Горянський уже намалював достатньо «зірочок» — у вигляді премій «Київська пектораль», «Колесо фортуни», «Людина року». Можна навіть не сумніватися, що дуже скоро з’являться наступні «трофеї». Бо 50 років для актора — це вік, коли не бракує ні досвіду, ні бажання, ні можливостей, а всі разом вони трансформуються у цікавий творчий результат. Такий, як, наприклад, вистава «CHANGE, або Нас поміняли тілами» у Театрі на Подолі, яка минулої осені вийшла під неофіційним грифом «Бенефіс Володимира Горянського». Щиро раджу подивитися її всім шанувальникам Володимира Горянського. Ось тільки не знаю, коли це можна буде зробити. Квитки на найближчі спектаклі, що пройдуть 5 та 6 березня, вже давно розкуплені...

Горянознавство

Перші ази майбутньої професії Горянський вивчав у Будинку піонерів міста Стаханова. І вже там визначив для себе, що сцена — це священне місце. Одного разу Володимир став свідком жахливої, як для закоханого в мистецтво підлітка, події. Коли до Стаханова приїхали професійні актори, один із «профі» протер свої лаковані черевики... краєчком оксамитових лаштунків. Ця ганебна мізансцена настільки врізалася в пам’ять піонерові Горянському, що він і досі обурюється, згадуючи її.

Театру драми і комедії Володимир Горянський служить уже 20 років. Своїми улюбленими режисерами називає Едуарда Митницького, Олексія Лісовця, Дмитра Богомазова, Юрія Одинокого, Андрія Білоуса.

Володимир Горянський мріяв про роль Сірано. Але коли Андрій Білоус почав репетирувати цю трагедію Едмона Ростана — Горянський уже знімався у серіалі «Зцілення коханням», де в нього була одна з головних ролей. Тож від омріяного образу вразливого поета, який так кохав красуню Роксану, довелося відмовитися. «Я думаю, мій Сірано не був би схожим на інших Сірано, — каже навздогін своїй мрії актор. — Звісно, я шкодую».

Одного разу Володимир Горянський вирішив, що несправедливо забуті програми «Співають актори театру і кіно» час відроджувати. Невдовзі ця ідея увінчалася цілком конкретним результатом: актор випустив диск пісень власного виконання «Неголосний вальс».

* * *

Актор Володимир Горянський закінчив також і факультет управління та організації театрально–видовищними підприємствами Київського театрального інституту імені Карпенка–Карого. І навіть довів цей свій диплом на практиці — продюсував ліричну комедію режисера Олега Фіалка «Казанова мимоволі», в якій знімався разом з Ольгою Сумською.

* * *

Володимир, хоч і знімався у рекламі горілки «Старий друже», до здорового способу життя ставиться дуже і дуже відповідально. Настільки, що час від часу навіть влаштовує собі розвантажувальні дні. Дієта від Горянського така: гречана каша без солі та масла плюс знежирений кефір, вода. «Якщо харчуватися так днів десять, — запевняє актор, — то не лише скинете кілька кілограмів, а й помітите, що думки ваші стали значно світлішими, позитивними. А ще відчуєте неймовірну спрагу до життя».

На відміну від колег, які роками шукають своє місце під сонцем і себе самого в контексті життя й творчості, формулу свого щастя Володимир Горянський вивів давно. «Щастя — це відчуття гармонії, треба бути щасливим на роботі й в особистому житті, у будь–якому випадку, прагнути цього, — радить актор. — Бути відкритим до щастя, щирим до людини, яка поряд із тобою, не накопичувати в собі зла і тоді, я гадаю, усе буде добре».

Многая літа!

Неоніла Білецька, народна артистка України:

Володя — людина, яка зробила сама себе, яка не розгубилася в цьому житті. Можна лише порадіти його цілеспрямованості, його бажанню реалізувати себе якнайповніше. Я не з тих людей, які вважають, що кар’єра — це щось погане, а творче життя Володимира Горянського лише підтверджує цю думку. Він дуже контактний, неконфліктний, він завжди відчуває, де потрібен у даний момент. Коли ми всі ще соромилися зніматися у рекламних роликах — Горянський показав своїм прикладом, що і в цій справі можна проявити свою особистість, свій талант. Бажаю, щоб йому вистачило сил для всього, чим він займається. Бажаю здорового глузду, здоров’я, бажаю не втрачати смаку і обраного темпу. І, звісно, не опускати планку, яку сам Володя підняв дуже високо.

Ксенія Ніколаєва, заслужена артистка України:

Із Володимиром Горян­ським ми знайомі багато років, нас пов’язує велика творча дружба і глибока людська симпатія. На сцені ми були партнерами у виставах «Кручений біс», «Безкінечна подорож», а у фільмі «Сім днів до весілля» навіть зіграли чоловіка й дружину. Бажаю, щоб його близькі та рідні були здорові й щасливі, а самому ювіляру, як людині творчій, щоб ніколи не зраджувала фортуна.