Намалюємо — і нехай міняють!..

У вихідні американський долар установив черговий рекорд України: блискуче подолав іще один психологічний бар’єр — на цей раз ним стала позначка «9 гривень». У понеділок у деяких київських обмінниках долар продавали вже навіть за 9,5 гривні.

Головною причиною ще одного етапу падіння гривні став дефіцит долара на міжбанківському ринку, який одразу ж утілюється в його вартість. Якщо у п’ятницю «вічнозелений» продавали на міжбанку по 8,47 грн., то вже в понеділок в обід — по 8,92. Експерти прогнозують: нинішнього тижня «бакс» може обвалитися до 10 гривень. І це — далеко не межа падіння нашої валюти. Адже за деякими оцінками, золотовалютних запасів Національного банку, які він регулярно витрачає, аби втримати курс гривні, залишилося не так уже й багато. А черговий транш МВФ, який спеціально надають для стабілізації грошової одиниці (1,8 млрд. доларів. — Авт.), нині під великим знаком питання. І хоча, за словами керівника групи радників НБУ Валерія Литвицького, до кінця березня банк може витратити для порятунку національної валюти цілих 2,5 мільярда доларів, експерти зазначають: 1,5 мільярда він уже продав упродовж лютого. Ще 450 мільйонів забере «Нафтогаз», адже, за новою угодою, запізнюватися з платежами за російський газ фінансо­во небезпечно. Отже, для міжбанків­ських «вливань» залишається близь­ко 35 мільйонів щодня. Зовсім невелика сума, особливо якщо врахувати, що в особливо гарячі дні НБУ продавав по 500 мільйонів за один свій вихід.

Голова наглядової ради Нацбанку Петро Порошенко, втім, зберігає оптимізм. На його думку, гривня завжди обвалюється на вихідні, коли міжбанк не працює. А отже, зниження вартості гривні минулого уїк–енду — просто спекуляція. «Жодних загрозливих тенденцій не сталося», — повідомив пан Порошенко через інформагенцію УНІАН.

Натомість колишній заступник глави Нацбанку Сергій Яременко вважає інакше. «Тимчасовий спад попиту на іноземну валюту [отже, стабілізація її курсу] був досягнутий єдиним чинником — фактичною «смертю» значної частини промисловості України. Ми одержали так звану стабілізацію «на трупі». Безсумнівно, короткочасну, — пояснив він «УМ». — Чотири місяці через припинення кредитування економіка України стоїть без грошей. Отже, надходжень банки не отримують, і ці причини зумовлюють падіння нашої валюти». За словами пана Яременка, гривня нині вже перейшла з економічного коридору в політичний. Тож прогнозувати її подальший рух, виходячи тільки з макроекономічних показників, — неможливо. «Який курс затвердять нагорі, такий і утримуватимуть, — песимістично заявив екс–заступник головного банкіра країни. — Але тільки до того моменту, коли закінчаться гроші».

Експерти ж називають ручне регулювання чи не головним чинником обвалу курсу. Адже коли ринок не працює і чиновник бере його функції на себе, результати завжди виходять невтішними. Комерційні банки під час ниніш­ньої кризи вже не раз демонстрували, як легко й невимушено вони вміють обходити адміністративні заборони.

В Україні щоразу збільшується число експертів, які вважають неправильним нинішню практику за будь–яку ціну утримувати курс гривні. Незважаючи на те, що курс національної валюти у «передвиборчий» рік — це питання політичне. «На Заході вже давно відійшли від догм монетаризму, — вважає Сергій Яременко. — Там починають із порятунку реального сектора економіки, а в нас — банківського. Ми поміняли місцями причину й наслідок». Іншими словами: якщо країна не зуміє запустити свою економіку на достатню «швидкість» або не знайде інших джерел фінансування, доведеться вмикати додатковий друкарський верстат на банкнотній фабриці. А це означає інфляцію. Можливо, з префіксом «гіпер». Утім умови деяких закордонних запозичень є навіть гіршими за «ефект верстата».

Ще однією особливістю долання кризи перед виборами є дуже просте правило: чим пізніше влада робитиме зрозумілі експертам кроки на валютному ринку, тим гіршими будуть результати.