Однією з двох мов українських греків, урумська — корінна для України, адже виникла на її теренах, у Криму. Частина греків перейшла на тюркську мову, яку стали називати урумською. 230 років тому російський уряд депортував греків–урумів з їхньої батьківщини, тепер вони мешкають у Приазов’ї. Їхня мова була повнокровною понад 100 років після депортації, але з середини ХІХ століття вийшла з громадського вжитку. Сьогодні немає урумською ні радіопередач, ні газет. Але нею говорять, співають і пишуть вірші й прозу. Урумів в Україні понад 60 тисяч. Досі не було жодного посібника з вивчення їхньої мови. Хоча у 2000–му вийшов друком «Урумсько–український словник», є також «Українсько–урумський розмовник». Утім єдина урумська абетка в Україні ще не встановлена.
Отож 1000 примірників посібника для початківців «Урумська мова, приазовський варіант» стали дуже доречними як для шкіл і ВНЗ у місцях компактного поселення, так і для науковців–мовознавців. Тим паче в його аудіододатку — понад 23 звукові уроки: вірші поета Валерія Кіора, народні пісні й казки, діалоги. Посібник уклала науковець Інституту лінгвістичних досліджень Російської академії наук Марія Смоліна на основі матеріалів багаторічної експедиції Санкт–Петербурзького університету до греків Приазов’я. Видали книжку з ініціативи Конгресу національних громад України та за фінансової підтримки Державного комітету в справах національностей та релігії. Колишній голова Держкомнацміграції Георгій Попов, урум за походженням, посприяв виданню довгоочікуваного посібника. «До затвердженого в Україні положення про Хартію регіональних мов урумська мова не входить, але ми профінансували посібник, адже греки — це один із найдавніших етносів на теренах України», — розповіла директор Департаменту етнополітики та європейської інтеграції Держкомнацрелігій Тетяна Пилипенко. «Парламент у 2003 році прийняв спотворену інтерпретацію Хартії регіональних та міноритарних мов, — пояснив виконавчий директор Конгресу Йосиф Зісельс. — Політики, які вимагали її прийняття, розглядали мовне питання у політичній площині. Тому ключовий термін подали не як «загрожена мова», а «мова меншин». Закон тепер велить захищати російську, болгарську, німецьку й польську мови. У переліку немає жодної мови, якій справді загрожує зникнення — урумської, румейської, кипчацької й караїмської, їдиш і мови ромів. Виданням цього посібника ми частково компенсуємо це упущення». Утім зберігати культурне розмаїття в Україні тепер буде ще складніше. За словами Тетяни Пилипенко, цього року фінансування розвитку мов і культур національних меншин скорочено більш як удвічі. Минулого року держава виділяла на це 2,5 мільйона гривень, а тепер — усього 96 тисяч.